Аналітична довідка про результати моніторингу та оцінки результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення за 2017 рік

Вступ

 

Оцінка результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення Житомирської області за 2017 рік здійснена відповідно до доручення голови облдержадміністрації від 24.02.2016 №0931/42/2-16 «Щодо проведення моніторингу та оцінки результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення» (далі – доручення).

 

Оцінка здійснена за 36 показниками, визначеними у додатку 2 до доручення, що характеризують ситуацію у соціально-економічному розвитку районів та міст обласного значення за 11 напрямами (економічна та соціальна згуртованість, економічна ефективність, інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця, фінансова самодостатність, розвиток малого та середнього підприємництва, ефективність ринку праці, розвиток інфраструктури, доступність та якість послуг у сфері охорони здоров’я, доступність та якість послуг у сфері охорони освіти, соціальний захист населення та безпека, раціональне природокористування та якість довкілля).

 

За результатами оцінки за 2017 рік визначено 3 групи районів та міст обласного значення:

 

І група – райони і міста обласного значення, які посідають 1-5 місця;

 

ІІ група – 18 районів та міст обласного значення, що посіли з 6 по 23 місце;

 

ІІІ група – райони, що посіли п’ять останніх (24-28) місць.

 

Аналітична довідка містить три розділи: «Результати моніторингу та оцінки за напрямами», «Результати моніторингу і оцінки по групах», «Висновки і пропозиції».

 

Довідково: для міст обласного значення та Житомирського району використовувався показник «Частка оснащення багатоквартирних будинків побудинковими приладами обліку теплової енергії, відсотків до загальної кількості багатоквартирних будинків, які підлягають оснащенню».

 

І. Результати моніторингу та оцінки за напрямами

 

Напрям«Економічна та соціальна згуртованість» включає 1 показник, який характеризує вибуття сільського населення.

 

Загальний коефіцієнт вибуття сільського населення, у розрахунку на 10 тис. осіб наявного сільського населення загалом по області у 2017 році (попередні дані) складає 119,9‰. У 12 районах цей показник більший, ніж середній по області, у тому числі найбільший – у Баранівському (163,5‰), Новоград-Волинському (154,7‰), Лугинському (137,4‰), Романівському (136,4‰) та Бердичівському (136,1‰) районах. У 11 районах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Попільнянському (97,1‰), Коростенському (97,9‰), Олевському (102,1‰), Хорошівському (102,2‰), та Овруцькому (102,6‰) районах.

 

Напрям«Економічна ефективність» включає 2 показники, які характеризують стан розвитку основних галузей реального сектору економіки (промисловість та сільське господарство).

 

Обсяг реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу за підсумками 2017 року по області склав 30061,9 грн. У 15 районах та 2 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший у Олевському (3010,2 грн.), Лугинському (4802,1 грн.), Овруцькому (6490,0 грн.), Черняхівському (7292,8 грн.) та Попільнянському (9019,6 грн.) районах. Показник вищий, ніж середній по області, зафіксований у 5 районах та 3 містах, у тому числі найбільший – у Малинському (55447,6 грн.), Хорошівському (41796,0 грн.) районах та у містах Малині (63463,1 грн.), Житомирі (56656,9 грн.) і Коростені (51712,8 грн.).

 

По Бердичівському та Народицькому районах дані не оприлюднені з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про державну статистику» щодо конфіденційної інформації (далі – інформація конфіденційна).

 

Збільшення обсягів сільгосподарського виробництва за 2016 рік до 2015 року загалом по області склало 27,1%. Збільшення обсягів зафіксовано у 18 районах, яке варіювало від 3,7% у Хорошівському до у 5,8 рази у Народицькому районах. Зменшення обсягів відбулося 4 районах, а саме у Баранівському на 21,3%, Лугинському на 13,3%, Романівському на 10,1%, Малинському на 8% районах.

 

Напрям«Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» включає 4 показники, які характеризують ситуацію із залученням у розвиток районів і міст обласного значення інвестиційних ресурсів та стан зовнішньої торгівлі товарами (експорт).

 

У січні-грудні 2017 року обсяг капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу населення наростаючим підсумком з початку року в цілому по області склав 5345,9 грн., у тому числі найбільший обсяг– зафіксовано у Попільнянському (38729,8 грн.), Коростенському (9846,7 грн.), Житомирському (8558,7 грн.), Радомишльському (7759,0 грн.) районах та місті Житомирі (6344,1 грн.), найменший – у Лугинському (692,0 грн.), Пулинському (1326,4 грн.), Баранівському (1804,7 грн.), Коростишівському (2060,3 грн.), Народицькому (2097,1 грн.) районах та місті Бердичеві (1777,6 грн.).

 

За станом на 01.01.2018 зростання обсягу прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) до обсягу на початок 2017 року в цілому по області склало 6,3%, у тому числі у 10 районах та 3 містах, яке варіювало від 1,1% у Овруцькому районі до 29,2% у Коростенському. Зменшення обсягу зафіксовано у 9 районах та 2 містах, яке варіювало від 0,1% у Попільнянському районі до 2,8% у Малинському.

 

По Брусилівському, Лугинському та Любарському районах інформація конфіденційна.

 

Обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одиницю населення наростаючим підсумком з початку інвестування за станом на 31.12.2017 в цілому по області склав 186,0 дол. США, у тому числі найбільший – у Новоград-Волинському (1224,3 дол. США), Радомишльському (316,5 дол. США), Романівському (266,6 дол. США) районах та у містах Житомирі (319,5 дол. США) і Малині (282,9 дол. США), найменший – у Чуднівському (16,2 дол. США), Андрушівському (18,3 дол. США), Коростишівському (23,0 дол. США), Народицькому (25,3 дол. США) районах та місті Коростені (8,2 дол. США).

 

По Брусилівському, Лугинському та Любарському районах інформація конфіденційна.

 

В цілому по області за січень-грудень 2017 року обсяг експорту товарів у розрахунку на одиницю населення становив 477,2 доларів США (попередні дані), у тому числі найбільший – у Житомирському (1164,5 дол. США), Черняхівському (740,3 дол. США) районах і в містах Малині (1293,6 дол. США), Новограді-Волинському (618,5 дол. США), Житомирі (584,4 дол. США), найменший – у Пулинському (36,5 дол. США), Лугинському (78,3 дол. США), Радомишльському (123,8 дол. США), Баранівському (137,6 дол. США) та Брусилівському (140,3 дол. США.) районах.

 

Напрям«Фінансова самодостатність» включає 3 показники, які характеризують динаміку росту доходів місцевих бюджетів та стан погашення податкового боргу.

 

У січні-грудні 2017 року зростання доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) в цілому по області у порівнянні з січнем-груднем 2016 року склало 43,9%, яке зафіксоване в усіх районах та містах і варіювало від 17,6% у Народицькому до 56,0% у Черняхівському районі.

 

Доходи місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення в цілому по області у січні-грудні 2017 року склали 4,249 тис. грн. У 22 районах та 4 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Пулинському (1,657 тис. грн.), Баранівському (1,768 тис. грн.), Ємільчинському (1,902 тис. грн.), Лугинському (1,938 тис. грн.) і Олевському (2,055 тис. грн.) районах, вищий – у Коростенському (4,397 тис. грн.), Житомирському (3,968 тис. грн.) районах та містах Житомирі (4,918 тис. грн.), Коростені (3,893 тис. грн.) і Новограді-Волинському (3,761 тис. грн.).

 

Зростання податкового боргу за грошовими зобов’язаннями платників податків без урахування податкового боргу платників податків, які перебувають у процедурах банкрутства або щодо яких судом прийнято рішення (постанову) про зупинення провадження у справі (далі – податковий борг) у січні-грудні 2017 року проти січня-грудня 2016 року загалом по області склало 12,1%, у тому числі у 19 районах та 3 містах і варіювало від 0,5% у Олевському районі до у 1,7 раза у Новоград-Волинському. Зменшення податкового боргу зафіксовано у 4 районах та 2 містах, а саме у Попільнянському (на 41,0%), Черняхівському (на 32,8%), Ружинському (на 14,8%) та Любарському (на 7,6%) районах і містах Малині (на 17,7%), Житомирі (на 2,7%).

 

Напрям«Розвиток малого та середнього підприємництва» включає 4 показники, які характеризують кількість середніх підприємств і малих та частку обсягу реалізованої продукції цими підприємствами.

 

У 2016 році кількість середніх підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення загалом по області склала 3 одиниці, а також у Брусилівському, Коростенському, Любарському, Новоград-Волинському, Попільнянському районах та місті Новоград-Волинському. У 3 районах: Лугинському, Народицькому, Радомишльському цей показник складає 1 одиницю, у 11 районах: Андрушівському, Баранівському, Бердичівському, Ємільчинському, Коростишівському, Олевському, Романівському, Хорошівському, Черняхівському, Чуднівському – 2 одиниці, у Житомирському, Овруцькому районах та місті Коростені цей показник складає 4 одиниці, у Малинському районі та містах Житомирі і Малині – 5 одиниць. У Пулинському районіданий показник складає 0 одиниць.

 

Кількість малих підприємств (з урахуванням мікропідприємств) у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення загалом по області у 2016 році склала 45 одиниць.У 18 районах та 3 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – уОвруцькому (19 одиниць), Ємільчинському (22), Баранівському і Новоград-Волинському (по 25) та Любарському районах. Вищий, ніж середній по області, показник зафіксований у 4 районах: Коростишівському (56 одиниць), Брусилівському і Хорошівському районах та місті Малині (по 47), місті Житомирі (81).

 

Частка обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) середніх підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції (товарів, послуг) підприємствами загалом по області у 2016 році склала 55,4% та варіювала від 15,8% у Бердичівському районі до 90,4% у Овруцькому.

 

По Коростенському, Лугинському, Народицькому, Новоград-Волинському, Пулинському, Радомишльському районах та місті Житомирі інформація конфіденційна.

 

Частка обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) малих підприємств (з урахуванням мікропідприємств) у загальному обсязі реалізованої продукції (товарів, послуг) підприємствами загалом по області у 2016 році склала 22,5% та варіювала від 1,7% у Коростенському районі до 84,2% у Бердичівському.

 

По Лугинському, Народицькому, Пулинському районах інформація конфіденційна.

 

Напрям«Ефективність ринку праці» включає 7 показників, які характеризують ситуацію щодо безробіття та зайнятості населення, динаміку росту середньомісячної заробітної плати штатних працівників та стан погашення заборгованості з її виплати, зростання (зменшення) населення та ефективність діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення.

 

У січні-грудні 2017 року зменшення населення до початку року в цілому по області склало 0,75%, яке зафіксоване у 21 районі та усіх містах, у тому числі найбільше – у Чуднівському (1,77%), Ємільчинському (1,51%), Черняхівському (1,45%), Ружинському (1,41%) та Коростенському (1,35%) районах. Приріст населення до початку року спостерігався у Бердичівському (0,05%) та Народицькому (0,58%) районах.

 

В цілому по області за станом на 01.10.2017 заборгованість із виплати заробітної плати до 01.01.2018 зменшилася на 3,0%. Зменшення заборгованості зафіксоване у Коростишівському районі (на 26,5 %) та у місті Коростені (на 1,1 %). Зростання заборгованості зафіксоване у місті Житомирі (на 32,3%).

 

У 22 районах та 3 містах заборгованість відсутня.

 

У 2017 році середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника в ціломупо області склала 5836 грн. У 17 районах та 2 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Романівському (4515 грн.), Ружинському (4752 грн.), Любарському (4887 грн.), Ємільчинському (4900 грн.) та Пулинському (4917 грн.) районах,                               у 6 районах та 3 містахпоказник зафіксований вищий, ніж середній по області, у тому числі найбільший у Малинському (6980 грн.), Коростенському (6711 грн.), Радомишльському (6373 грн.), Житомирському (6234 грн.) районах та у місті Малині (6464 грн.).

 

У 2017 році зростання заробітної плати штатних працівників до 2016 рокув ціломупо області склало 45,9% та зафіксовано у всіх районах та містах, яке коливалося від 32,1% у місті Малині до 1,7 раза у Пулинському районі.

 

Темп зменшення зареєстрованих безробітних у січні-грудні 2017 року до січня-грудня 2016 року загалом по області склав 81,4%, який зафіксований у 22 районах та всіх містах і варіював від 95,7% у місті Коростені до 65,0% у Ружинському районі. Одночасно темп зростання зареєстрованих безробітних 103,5% зафіксовано у Малинському районі.

 

У січні-грудні 2017 року співвідношення чисельності безробітних громадян до кількості вакансій загалом по області становило 7 осіб. Вищий, ніж середній по області, цей показник зафіксований у 21 районі, у тому числі найбільший – у Брусилівському (125 особи), Ружинському (103 особи), Чуднівському (68 осіб), Любарському (47 осіб) та Олевському (45 осіб) районах, нижчий,ніж середній по областіу Новоград-Волинському районі, містах Житомирі та Новоград-Волинському (по 2 особи), Житомирському районі, містах Бердичеві і Малині (по 3 особи).

 

Показник «Ефективність діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення (кількість виявлених працівників без належного оформлення трудових відносин за результатами обстежень у співвідношенні до кількості суб’єктів господарювання – платників ЄСВ та з урахуванням кількості осіб, працю яких легалізовано)» загалом по області за станом на 01.01.2018 склав 7,7 осіб. У 21 районах та місті Малині цей показник вищий, ніж середній по області, у тому числі найбільший – у Народицькому (22,8 особи), Олевському (19,5 особи), Новоград-Волинському (19,4 особи), Брусилівському (18,6 особи) та Баранівському (17,4 особи) районах. Нижчий, ніж середній по області, цей показник зафіксований у містах Житомирі (1,7 особи), Бердичеві (5,1 особи), Новоград-Волинському (5,7 особи), Коростені (6,3 особи) та Андрушівському районі (6,8 особи). На рівні обласного значення показник зафіксовано у Бердичівському районі (7,7 особи).

 

Напрям«Розвиток інфраструктури» включає 2 показники, які характеризують темпи зростання (зменшення) обсягів прийнятого в експлуатацію житла та загальну площу житлового фонду у розрахунку на одну особу населення.

 

Обсяг прийнятого в експлуатацію житла у січні-грудні 2017 року порівняно з січнем-груднем 2016 року зменшився загалом по області на 1,7%. У 9 районах та 3 містах зафіксовано зменшення обсягу, яке варіювало від 1,4% у Коростенському до 76,8% у Любарському районі. У 12 районах та 2 містах обсяг зріс, у тому числі найбільше – у Малинському (у 2,7 раза), Черняхівському (у 2,1 раза), Чуднівському (у 2,0 раза), Овруцькому (у 2,0 раза) та Олевському (у 1,5 раза), районах.

 

Загальна площа житлового фонду у розрахунку на одну особу населення за 2016 рік в цілому по області становить 27,2 кв. м. У 18 районах цей показник більший, ніж середній по області, у тому числі найбільший у Брусилівському (50,0 кв. м), у Народицькому (41,9 кв. м), у Ружинському (39,3 кв. м), у Попільнянському (38,4 кв. м) та у Малинському (35,9 кв. м) районах. У 5 районах та усіх містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у містах Житомирі (20,2 кв. м),  Новоград-Волинському (21,1 кв. м), Малині (21,4 кв. м), Бердичеві (23,4 кв. м) та Коростені (24,2 кв. м).

 

Напрям«Доступність та якість послуг у сфері охорони здоров’я» включає 4 показники, які характеризують рівень смертність населення області, кількість живонароджених, планову ємність амбулаторно-поліклінічних закладів та ситуацію з хворими туберкульозом.

 

Загальний коефіцієнт смертності на 1 тис. осіб наявного населення за 2017 рік (попередні дані) в цілому по області становить 16,2‰. У 21 районі цей показник більший, ніж середній по області, у тому числі найбільший – у Малинському (22,6‰), Бердичівському (21,7‰), Коростенському (21,6‰), Брусилівському (21,5‰) та Чуднівському (20,8‰) районах. У 2 районах та 5 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у містах Житомирі (11,3‰), Новоград-Волинському (12,6‰), Коростені (15,0‰), Бердичеві (15,1‰) та Олевському районі (14,7‰).

 

Кількість живонароджених на 1 тис. осіб наявного населення за 2017 рік (попередні дані) в цілому по області становить 9,4‰. У 10 районах та 2 містах цей показник більший, ніж середній по області, у тому числі найбільший – у Олевському (13,0‰), Бердичівському (11,3‰), Коростишівському (11,2‰), Романівському (11,1‰) та Черняхівському (10,7‰) районах. У 13 районах та 3 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – Овруцькому (7,5‰), Ружинському (7,6‰), Малинському (7,8‰) та Лугинському (8,2‰).

 

Планова ємність амбулаторно-поліклінічних закладів на 10 тис. осіб населення за 2017 рікзагалом по області складає 255,68 тис. відвідувань на зміну. Найбільша планова ємність амбулаторно-поліклінічних закладів на 10 тис. осіб населеннязафіксована у Народицькому (478,72 тис. відвідувань на зміну), Лугинському (359,78), Хорошівському (347,67), Ружинському (302,09) та Попільнянському (299,09) районах, найменша – у Житомирському (161,69), Андрушівському (202,76), Малинському (212,0), Олевському (213,07) та містах Житомирі (176,85) і Коростені (217,05).

 

Кількість хворих з уперше встановленим діагнозом активного туберкульозу на 100 тис. осіб населення за 2017 рікзагалом по області складає 61,3 осіб. Найбільша кількість хворих з уперше встановленим діагнозом активного туберкульозузареєстрована Малинському (135,7 осіб), Коростенському (123,1), Лугинському (120,9), Брусилівському (105,7) та Ружинському (99,5) районах, найменша – у Любарському районі та місті Малині (по 33,4), Овруцькому (35,5), Баранівському (42,5) районах та місті Коростені (46,5).

 

Напрям«Доступність та якість послуг у сфері освіти» включає 4 показники, які характеризують питому вагу дітей, охоплених позашкільною освітою, охоплення дітей дошкільними навчальними закладами, кількість дітей у дошкільних навчальних закладах на 100 місць.

 

Питома вага дітей, охоплених позашкільною освітою, за станом на 01.01.2018 в цілому по області становить 43,2%. У 9 районах та 3 містах цей показник більший, ніж середній по області, у тому числі найбільший – у Бердичівському (87,5%), Лугинському (82,4%), Пулинському (65,2%) районах та містах Бердичеві (66,9%) і Малині (60,0%). У 14 районах та 2 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Олевському (7,3%), Малинському (13,2%), Любарському (15,2%), Овруцькому (18,0%) та Ємільчинському (20,6%) районах.

 

Охоплення дітей дошкільними навчальними закладами загалом по області за 2017 рік становить 90,8%. Найбільший відсоток охоплення дітей дошкільними навчальними закладами зафіксовано у Лугинському (100%), Черняхівському (99,8%), Пулинському (97,7%) районах та містах Малині (99,3%) і Новоград-Волинському (98,4%), найменший – у Новоград-Волинському (71,7%), Бердичівському (71,3%), Брусилівському (76,2%), Ємільчинському (76,8%) та Коростенському (78,7%) районах.

 

Кількість дітей у дошкільних навчальних закладах на 100 місць загалом по області за 2017 рік склала 116 осіб та варіювала від 84 осіб у Лугинському районі і місті Малині до 146 осіб у місті Житомирі.

 

Результати ЗНО за 2017 загалом по області склали 123,67 середній бал. У 3 районах та усіх містах цей показник вище середнього по області, у тому числі найбільший – у містах Житомирі (145,56 середній бал), Малині (145,31), Бердичів (143,42), Новоград-Волинському (133,96) та Овруцькому районі (129,98). У 20 районах цей показник нижчий, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Новоград-Волинському (98,34), Попільнянському (99,81), Бердичівському (103,47), Черняхівському (104,47) та Коростенському (104,72) районах.

 

Напрям«Соціальний захист населення та безпека» включає 3 показники, які характеризують соціальний захист осіб, які перебувають у складних життєвих ситуаціях, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

 

Рівень охоплення соціальними послугами осіб, які перебувають у складних життєвих ситуаціях, територіальними центрами соціального обслуговування загалом по області за 2017 рік складає 98,6% та варіював від 81,76% у Олевському районі до 100% у 11 районах та 3 містах, а саме: у Баранівському, Брусилівському, Житомирському, Коростишівському, Новоград-Волинському, Попільнянському, Радомишльському, Романівському, Ружинському, Хорошівському, Черняхівському районах та містах Житомирі, Бердичеві і Коростені.

 

У 2017 році кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до первинного обліку на 10 тис. осіб дитячого населення в цілому по області становить 124,73 осіб. Найбільший цей показникзафіксовано у Народицькому (258,24 осіб), Пулинському (247,27), Брусилівському (245,90), Малинському (236,05) та Лугинському (198,61) районах, найменший – у містах Малині (66,79), Житомирі (72,65), Коростені (85,24), Бердичеві (85,59) та Новоград-Волинському (87,62).

 

Питома вага дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються у сімейних формах виховання у загальній кількості дітей даної категорії у 2017 році в цілому по області становить 90,62%. Найбільшу питому вагу таких дітей зафіксовано у Баранівському (96,69%), Олевському (95,50%) районах та містах Малині (97,22%) і Коростені (97,06%), найменшу – у Радомишльському (87,74%), Малинському, Овруцькому (по 88,64%) районах та містах Новоград-Волинському (82,29%), Житомирі (87,07%) і Бердичеві (88,43%).

 

Напрям«Раціональне природокористування та якість довкілля» включає 2 показники, які характеризують ситуацію в області щодо викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення та видалення у спеціально відведені місця відходів.

 

Темп зростання викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у розрахунку на одиницю населення за 2017 рік  в цілому по області становить 112,2%, у тому числі у 17 районах та 4 містах, із яких найбільше уЛугинському – у 11,0 разів, Народицькому – у 7,8 рази, Черняхівському – у 6,37 рази, Пулинському – у 4,9 рази та Любарському – у 2,9 рази районах. Зменшення зафіксовано у 6 районах та місті Малині, у тому числі найбільше у Романівському – на 50,0%, Бердичівському – на 38,2%, Овруцькому – 13,8%, Ємільчинському – на 11,4% районах та місті Коростені – на 5,4%.

 

Частка відходів, видалених у спеціально відведені місця чи об’єкти або спалених (без отримання енергії), у загальному обсязі утворених відходів, у 2016 році в цілому по області становить 26,4%. Найбільшу частку відходів зафіксовано у Пулинському (165,6%), Ємільчинському (160,7%), Овруцькому (119,0%), Баранівському (111,3%) районах та місті Бердичеві (109,7%), найменшу – у Бердичівському і Житомирському (по 1,2%), Ружинському (1,4%) та Житомирському (2,8%) районах.

 

II. Результати моніторингу і оцінки по групах

 

За результатами оцінки результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення за 2017 рік з 1 по 5 місця посіли місто Малин (1), місто Житомир (2), місто Коростень (3), Житомирський район (4), Черняхівський район (5).

 

Перше місце міста Малина забезпечено тим, що за 16 показниками, місто зайняло з 1 по 5 місце, за 3 показниками – 6-9 місця. Місто увійшло до п'ятірки лідерів за напрямами «Економічна ефективність» (1 місце), «Доступність та якість послуг у сфері освіти» (1), «Соціальний захист населення та безпека» (1), «Розвиток малого та середнього підприємництва» (2), «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (3) та «Доступність та якість послуг у сфері охорони здоров’я» (3).

 

Проте за напрямом «Розвиток інфраструктури»місто посіло 23 місце, що обумовлено незначною загальною площею житлового фонду у розрахунку на одну особу населення (21,4 кв. м., 26 місце).

 

Друге місце міста Житомиразабезпечено тим, що за 12 показниками місто зайняло з 1 по 5 місце, за 4 показниками – 6-9 місця. Місто увійшло до п'ятірки лідерів за напрямами «Фінансова самодостатність» (1 місце), «Розвиток малого та середнього підприємництва» (1) та «Економічна ефективність» (2).

 

Проте за напрямом «Ефективність ринку праці» місто посіло 27 місце, що обумовлено найнижчою ефективністю діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення (1,7 осіб, 28 місце) та темпом зростання заборгованості із виплати заробітної плати (32,3%, 27 місце).

 

27 місце за напрямом «Розвиток інфраструктури»місто посіло у зв’язку з найменшою загальною площею житлового фонду у розрахунку на одну особу населення (20,2 кв. м., 28 місце).

 

Третє місце міста Коростенязабезпечено тим, що за 9 показниками місто зайняло з 1 по 5 місце, за 5 показниками – 6-9 місця. Місто увійшло до п'ятірки лідерів за напрямами «Соціальний захист населення та безпека» (2 місце), «Економічна ефективність» (3), «Розвиток малого та середнього підприємництва» (5) та «Доступність та якість послуг у сфері освіти» (5).

 

Проте за напрямом «Ефективність ринку праці» місто посіло 28 місце, що обумовлено незначним у порівнянні з іншими районами та містами темпом зменшення зареєстрованих безробітних (95,7%, 27 місце), темпом зростання заборгованості із виплати заробітної плати (98,9%, 26 місце) та ефективністю діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення (6,3 осіб, 25 місце).

 

Четверте місце Житомирського району забезпечено тим, що за 7 показниками район зайняв з 1 по 5 місця, за 10 показниками – 6-9 місця. Район увійшов до п'ятірки лідерів за напрямами «Розвиток малого та середнього підприємництва» (3 місце), «Ефективність ринку праці» (3), «Раціональне природокористування та якість довкілля» (3) та «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (4).

 

Проте за напрямом «Доступність та якість послуг у сфері освіти»район посів 20 місце, що обумовлене великою кількістю дітей у дошкільних навчальних закладах на 100 місць (120 осіб, 22 місце).

 

П’яте місце Черняхівського району забезпечено тим, що за 9 показниками район зайняв з 1 по 5 місця, за 6 показниками – 6-9 місця. Район увійшов до п'ятірки лідерів за напрямами «Фінансова самодостатність» (2 місце), «Розвиток інфраструктури» (3).

 

Проте за напрямом «Раціональне природокористування та якість довкілля» район посів 22 місце, що обумовлено значним темпом зростання викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у розрахунку на одну особу (628,2%, 26 місце).

 

21 місце за напрямом «економічна ефективність»район посів у зв’язку з у зв'язку низьким обсягом реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу (7292,8 грн., 22 місце).

 

Для районів і міст, що посіли з 6 по 23 місця, а саме: Попільнянський, Хорошівський, Любарський, Коростенський, Коростишівський, Малинський, Чуднівський, Ружинський, Андрушівський райони, місто Бердичів, Радомишльський, Романівський, Овруцький, Бердичівський, Брусилівський, Олевський, Новоград-Волинський, Народицький райони, місця у першій п’ятірці за напрямами розподілилися наступним чином:

 

за напрямом «Економічна та соціальна згуртованість» Попільнянський район посів 1 місце, Коростенський – 2, Олевський – 3, Хорошівський – 4, Овруцький – 5;

 

за напрямом «Економічна ефективність» Народицький район посів 4 місце, Малинський – 5;

 

за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» Новоград-Волинський район посів 1 місце, Попільнянський– 2, Коростенський – 5;

 

за напрямом «Фінансова самодостатність» Попільнянський район посів 3 місце, Коростенський – 4, Любарський – 5;

 

за напрямом «Розвиток малого та середнього підприємництва» Малинський район посів 4 місце;

 

за напрямом «Ефективність ринку праці» Новоград-Волинський район посів 1 місце, Коростенський – 2, Народицький – 4, Бердичівський – 5;

 

за напрямом «Розвиток інфраструктури» Малинський район посів 1 місце, Брусилівський – 2, Овруцький – 5;

 

за напрямом «Доступність та якість послуг у сфері охорони здоров’я» Олевський район посів 1 місце, місто Бердичів – 2 місце, місто Новоград-Волинський – 4, Хорошівський – 5;

 

за напрямом «Доступність та якість послуг у сфері освіти» Чуднівський район посів 3 місце;

 

за напрямом «Соціальний захист населення та безпека» Коростишівський район посів 3 місце, Романівський район – 5;

 

за напрямом «Раціональне природокористування та якість довкілля» Бердичівський район посів 1 місце, Ружинський – 2, Радомишльський – 4, Коростенський – 5.

 

П'ять останніх місць зайняли місто Новоград-Волинський (24), Баранівський (25), Ємільчинський (26), Лугинський (27) та Пулинський (28).

 

24 місце міста Новоград-Волинського зумовлено тим, що за 11 показниками місто посіло з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація у місті склалася за напрямами: «Розвиток інфраструктури» (28 місце), «Ефективність ринку праці» (26), «Фінансова самодостатність» (25), «Раціональне природокористування та якість довкілля» (20).

 

За напрямом «Розвиток інфраструктури»місто посіло 28 місце, що обумовлено загальною площею житлового фонду у розрахунку на одну особу населення (21,1 м2, 27 місце) та зафіксованим темпом зменшення обсягу прийнятого в експлуатацію житла (41,1%, 25 місце).

 

26 місце району за напрямом «Ефективність ринку праці» обумовлене 28 місцем по заборгованості із виплати заробітної плати (за станом на 01.01.2018 – 158,5 тис. грн.), незначним темпом зростанням заробітної плати штатних працівників (134,1%, 27 місце) та низькою ефективністю діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення (5,7 осіб, 26 місце).

 

За напрямом «Фінансова самодостатність»район посів 25 місце, що обумовлено темпом зростання податкового боргу (154,6%, 26 місце) та меншим у порівнянні з іншими районами та містами темпом зростання доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) (118,7%, 26 місце).

 

20 місце за напрямом «Раціональне природокористування та якість довкілля» міста обумовлено значною часткою відходів, видалених у спеціально відведені місця чи об’єкти або спалених (без отримання енергії) у загальному обсязі утворених відходів (108,7%, 23 місце).

 

25 місце Баранівського району визначене 10 показниками, по яких район зайняв з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація у районі склалася за напрямами «Економічна ефективність» (24 місце), «Раціональне природокористування та якість довкілля» (24), «Економічна та соціальна згуртованість» (23), «Фінансова самодостатність» (22), «Розвиток малого та середнього підприємництва» (21), «Доступність та якість послуг у сфері освіти» (21), «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (20).

 

За напрямом «Економічна ефективність» район посів 24 місце, у зв'язку з низьким індексом обсягу сільськогосподарського виробництва (78,7%, 22 місце).

 

24 місце району за напрямом «Раціональне природокористування та якість довкілля» обумовлене значною часткою відходів, видалених у спеціально відведені місця чи об’єкти або спалених (без отримання енергії) у загальному обсязі утворених відходів (111,3%, 25 місце) та темпом зростання викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у розрахунку на одну особу (188,0%, 22 місце).

 

За напрямом «Економічна та соціальна згуртованість» район посів 23 місце, у зв’язку високим у порівнянні з іншими районами та містами обласного значення коефіцієнтом вибуття сільського населення, у розрахунку на 10 тис. осіб наявного сільського населення (163,5‰, 23 місце).

 

22 місце район за напрямом «Фінансова самодостатність» обумовлене одним з найнижчих у порівнянні з іншими районами та містами обласного значення рівнем доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення (1,768 тис. грн., 27 місце) та високим темпом зростання податкового боргу за грошовими зобов’язаннями платників податків без урахування податкового боргу платників податків, які перебувають у процедурах банкрутства або щодо яких судом прийнято рішення (постанову) про зупинення провадження у справі (148,5%, 24 місце).

 

За напрямом «Розвиток малого та середнього підприємництва»район посідає 21 місце, у зв’язку низькою кількістю малих підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення (25 од., 25-26 місце).

 

21 місце за напрямом «Доступність та якість послуг у сфері освіти» районпосів у зв'язку із низькою питомою вагою дітей, охоплених позашкільною освітою (23,2 осіб, 23 місце).

 

За напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» район посів 20 місце, що обумовлено одним з найнижчих серед районів та міст обсягом капітальних інвестицій(крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу (1804,7 грн., 25 місце) та низьким обсягом експорту товарів у розрахунку на одну особу населення (137,6 дол. США, 25 місце).

 

26 місце Ємільчинського району визначене 12 показниками, по яких район зайняв з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація у районі склалася за напрямами «Доступність та якість послуг у сфері освіти» (26 місце), «Раціональне природокористування та якість довкілля» (26), «Соціальний захист населення та безпека» (23), «Розвиток малого та середнього підприємництва» (22) та «Фінансова самодостатність» (20-21).

 

За напрямом «Доступність та якість послуг у сфері освіти» районпосів 26 місце у зв'язку одним з найнижчих серед інших районів і міст обласного значення охопленням дітей дошкільними навчальними закладами (76,8%, 25 місце) та із низькою питомою вагою дітей, охоплених позашкільною освітою (20,6 осіб, 24 місце).

 

26 місце району за напрямом «Раціональне природокористування та якість довкілля» обумовлене значною часткою відходів, видалених у спеціально відведені місця чи об’єкти або спалених (без отримання енергії) у загальному обсязі утворених відходів (160,7%, 27 місце).

 

За напрямом «Соціальний захист населення та безпека» район посів 23 місце обумовлено низьким рівнем охоплення соціальними послугами осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах (88,00%, 26 місце).

 

22 місце району за напрямом «Розвиток малого та середнього підприємництва» обумовлено низькою кількістю малих підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення (22 од., 27 місце).

 

За напрямом «Фінансова самодостатність» район посів20-21 місце, що обумовлене одним з найнижчих у порівнянні з іншими районами та містами обласного значення рівнем доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення (1,902 тис. грн., 26 місце).

 

27 місце Лугинського району зумовлено тим, що за 19 показниками район посів з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація у районі склалася за напрямами «Економічна ефективність» (27 місце), «Раціональне природокористування та якість довкілля» (27), «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (26), «Соціальний захист населення та безпека» (26), «Розвиток інфраструктури» (25), «Доступність та якість послуг у сфері охорони здоров’я» (24), «Економічна і соціальна згуртованість» (21), «Ефективність ринку праці» (20).

 

За напрямом «Економічна ефективність» район посів 27 місце, у зв'язку з одним з найнижчих обсягів реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу (4802,1 грн., 24 місце) та індексом обсягу сільськогосподарського виробництва (86,7%, 21 місце).

 

27 місце району за напрямом «Раціональне природокористування та якість довкілля» обумовлено найбільшим темпом зростання викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (1104,8%, 28 місце).

 

За напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» район посів 26 місце, що обумовлено найменшим обсягом капітальних інвестицій(крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу (692,0 грн., 28 місце), одним з найнижчих обсягів експорту товарів у розрахунку на одну особу населення (78,3 дол. США, 27 місце) та незначним обсягом прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одну особу (інформація конфіденційна, 26 місце).

 

26 місце району за напрямом «Соціальний захист населення та безпека» обумовлено низьким рівнем охоплення соціальними послугами осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах (90,50%, 25 місце) та значною кількістю дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до первинного обліку на 10 тис. дитячого населення (198,61 осіб, 24 місце).

 

За напрямом «Розвиток інфраструктури»район посів 25 місце, що обумовлено відсутністю темпу зростання обсягу прийнятого в експлуатацію житла (–, 27-28 місце).

 

24 місце за напрямом «Доступність та якість послуг у сфері охорони здоров’я» район посів у зв’язку з однією найбільших кількості хворих з уперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу на 100 тис. осіб населення (120,9 осіб, 26 місце) та кількістю живонароджених на 1 тис. осіб наявного населення (8,2‰, 25 місце).

 

За напрямом «Економічна та соціальна згуртованість» район посів 21 місце, у зв’язку високим у порівнянні з іншими районами та містами обласного значення коефіцієнтом вибуття сільського населення, у розрахунку на 10 тис. осіб наявного сільського населення (137,4‰, 21 місце).

 

20 місце району за напрямом «Ефективність ринку праці»обумовлено низьким розміром середньомісячної заробітної плати штатного працівника (5069 грн., 22 місце), співвідношенням чисельності безробітних громадян до кількості вакансій (31 особа, 21-22 місце) та темпом зростання зареєстрованих безробітних (85,5%, 20 місце).

 

Останнє 28 місце Пулинського району обумовлено тим, що за 14 показниками район посів з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація у районі склалася за напрямами Соціальний захист населення та безпека» (28 місце), «Раціональне природокористування та якість довкілля» (28), «Економічна ефективність» (26), «Розвиток малого та середнього підприємництва» (25), «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (24 місце), «Фінансова самодостатність» (24) та «Розвиток інфраструктури» (20 місце).

 

28 місце за напрямом «Соціальний захист населення та безпека»обумовлено найнижчим рівнем охоплення соціальними послугами осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, територіальними центрами соціального обслуговування (84,90%, 27 місце) та значною кількістю                        дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до первинного обліку на 10 тис. дитячого населення (247,27 осіб, 27 місце).

 

За напрямом «Раціональне природокористування та якість довкілля» 28 місце району, що обумовлено найбільшою часткою відходів, видалених у спеціально відведені місця чи об’єкти або спалених (без отримання енергії) у загальному обсязі утворених відходів (165,6%, 28 місце) та темпом зростання викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (485,8%, 25 місце).

 

26 місце район посів за напрямом «Економічна ефективність» у зв'язку з відсутнім обсягом реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу (–, 28 місце).

 

За напрямом «Розвиток малого та середнього підприємництва»район посідає 25 місце, що обумовлено відсутністю середніх підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення (0 од., 28 місце) та низькою часткою обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) малих підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції (товарів, послуг) підприємствами (конфіденційна інформація, 26 місце).

 

24 місце району за напрямом «Фінансова самодостатність»обумовлене найнижчим у порівнянні з іншими районами та містами обласного значення рівнем доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення (1,657 тис. грн., 28 місце) та високим темпом зростання податкового боргу за грошовими зобов’язаннями платників податків без урахування податкового боргу платників податків, які перебувають у процедурах банкрутства або щодо яких судом прийнято рішення (постанову) про зупинення провадження у справі (156,0%, 27 місце).

 

За напрямом «Розвиток інфраструктури»район посів 20 місце, що обумовлено темпом зменшення обсягу прийнятого в експлуатацію житла (63,5%, 24 місце).

 

IIІ. Висновки і пропозиції

 

Висновки

 

У 2017 році основними проблемами розвитку районів і міст обласного значення було:

 

у сфері економічної та соціальної згуртованості:

 

загальний коефіцієнт вибуття сільського населення, у розрахунку на 10 тис. осіб наявного сільського населення за 2017 рік у 12 районах більший, ніж середній по області;

 

у сфері економічного розвитку:

 

обсяг реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу за 2017 рік у 15 районах та 2 містах менший, ніж середній по області;

 

зменшення обсягу сільськогосподарського виробництва у 2017 році у 4 районах;

 

у сфері інвестиційної та зовнішньоекономічної співпраці:

 

обсяг капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу наростаючим підсумком з початку року у 17 районах та 4 містах менший, ніж середній по області;

 

зменшення у 9 районах і 2 містах обсягу прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу);

 

обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одну особу наростаючим підсумком з початку року у 16 районах та 2 містах менший, ніж середній по області;

 

обсяг експорту товарів у розрахунку на одну особу у 16 районах та 1 місті менший, ніж середній по області;

 

у фінансовій сфері:

 

темпи зростання місцевих бюджетів (бе0з трансфертів) у 17 районах та 4 містах менші, ніж середній по області;

 

обсяги доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення у 17 районах та 4 містах менші, ніж середні по області;

 

зростання в 19 районах та 3 містах обласного значення податкового боргу за грошовими зобов’язаннями платників податків без урахування податкового боргу платників податків, які перебувають у процедурах банкрутства або щодо яких судом прийнято рішення (постанову) про зупинення провадження у справі;

 

у сфері підприємництва:

 

кількість середніх підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб. наявного населення у 15 районах та 1 місті менша, ніж середня по області;

 

кількість малих підприємств (з урахуванням мікропідприємств) у розрахунку на 10 тис. осіб. наявного населення у 18 районах та 3 містах менша, ніж середня по області;

 

частка обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) малих підприємств (з урахуванням мікропідприємств) у загальному обсязі реалізованої продукції (товарів, послуг) у 5 районах та 2 містах менша, ніж середня по області;

 

у сфері населення та ринку праці:

 

зменшення населення мало місце у 21 районі та усіх містах;

 

зростання заборгованості із виплати заробітної плати на 32,3% у місті Житомирі та виникнення заборгованості за станом на 01.01.2018 у місті Новоград-Волинському;

 

у 17 районах та 2 містах середньомісячна заробітна плата штатного працівника менша, ніж середня по області;

 

співвідношення чисельності безробітних громадян до кількості вакансійвище, ніж середнє по області у 21 районі;

 

ефективність діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення нижча, ніж середня по області у 1 районі та 4 містах;

 

у житлово-комунальній сфері:

 

зменшення темпу обсягу прийнятого в експлуатацію житла, до попереднього року у 9 районах та 3 містах;

 

у 19 районах та 4 містах загальна площа житлового фонду у розрахунку на 10 тисяч осіб населення менший, ніж середня по області;

 

у сфері охорони здоров’я:

 

загальний коефіцієнт смертності на 1 тис. осіб наявного населення у 21 районі вищий, ніж середній по області;

 

у 13 районах та 3 містах кількість живонароджених на 1 тис. осіб наявного населення нижча, ніж середня по області;

 

у 16 районах та 4 містах планова-ємність амбулаторно-поліклінічних закладів на 10 тис. осіб населення менша, ніж середня по області;

 

у 14 районах кількість хворих з уперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу на 100 тис. осіб населення більша, ніж середня по області;

 

у сфері освіти:

 

питома вага дітей, охоплених позашкільною освітою у 14 районах та 2 містах нижча, ніж середня по області;

 

у 22 районах та усіх містах неповністю охоплено дітей дошкільними навчальними закладами;

 

у 13 районах та 4 містах кількість дітей у дошкільних навчальних закладах на 100 місць перевищує норму;

 

у 20 районах середній бал по результатах ЗНО нижчий, ніж середній по області;

 

у сфері соціального захисту населення та безпеки:

 

у 12 районах та 2 містах неповністю охоплено соціальними послугами осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;

 

у 19 районах кількість дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, відповідно до первинного обліку на 10 тис. дитячого населення більша, ніж середня по області;

 

у 11 районах та 3 містах питома вага дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, які виховуються у сімейних формах виховання у загальній кількості дітей даної категорії менша, ніж середня по області;

 

у сфері раціонального природокористування та якості довкілля:

 

у 17 районах та 4 містах зафіксовано темп зростання викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у розрахунку на одиницю населення;

 

у 9 районах та 4 містах частка відходів, видалених у спеціально відведені місця чи об’єкти або спалених (без отримання енергії), у загальному обсязі утворених відходів більша, ніж середня по області.

 

Пропозиції

 

З метою покращення ситуації у відповідних сферах доручити головам райдержадміністрацій та рекомендувати міським головам міст обласного значення забезпечити розгляд результатів оцінки за 2017 рік та вжити заходи щодо поліпшення ситуації по окремих напрямах роботи.

 

 

Електронні закупівлі

Децентралізація

Детінізація доходів громадян та зайнятості населення

Телефонний довідник

Рада регіонального розвитку

 

До уваги переселенців

 

Соціальний діалог

 

Звіт про використання бюджетних коштів

Стратегія розвитку Житомирської області на період до 2020 року

Звіти про виконання завдань Державної стратегії регіонального розвитку

Регуляторна діяльність

Дошка оголошень

Книги пам'яті

Звіт про виконання Державного бюджету

Моніторинг та оцінка результатів діяльності районних державних адміністрацій та міськвиконкомів рад міст обласного значення

Центральна виборча комісія

Державний реєстр виборців