Аналітична довідка про результати оцінки результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення за січень-вересень 2017 року

Вступ

 

Оцінка результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення Житомирської області за січень-вересень 2017 року здійснена відповідно до доручення голови облдержадміністрації від 24.02.2016 №0931/42/2-16 «Щодо проведення моніторингу та оцінки результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення» (далі – Доручення).

 

Оцінка проведена за 26 показниками, визначеними у додатку 1 до Доручення, що характеризують ситуацію у соціально-економічному розвитку районів та міст обласного значення (далі – міста) за 5 напрямами (економічна ефективність, інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця, фінансова самодостатність, ефективність ринку праці, розвиток інфраструктури).

 

За результатами оцінки за січень-вересень 2017 року визначено 3 групи районів та міст:

 

І група – райони і міста обласного значення, які посіли 1-5 місця;

 

ІІ група – райони та міста обласного значення, що посіли з 6 по 23 місце;

 

ІІІ група – райони, що посіли п’ять останніх місць (24-28).

 

Аналітична довідка містить три розділи: «Результати моніторингу та оцінки за напрямами», «Результати моніторингу та оцінки по групах», «Висновки і пропозиції».

 

Довідково: для міст обласного значення та Житомирського району використовувався показник «Частка оснащення багатоквартирних будинків побудинковими приладами обліку теплової енергії, відсотків до загальної кількості багатоквартирних будинків, які підлягають оснащенню».

 

І. Результати моніторингу та оцінки за напрямами

 

Напрям«Економічна ефективність» включає 6 показників, які характеризують стан розвитку основних галузей реального сектору економіки (промисловість та сільське господарство).

 

Обсяг реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу за січень-вересень 2017 року по області склав 21353,0 грн. У 15 районах та місті Новоград-Волинському цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший у Попільнянському (1371,8 грн.), Олевському (2163,5 грн.), Лугинському (3650,8 грн.), Овруцькому (4877,7 грн.) та Черняхівському (5005,2 грн.) районах.

 

Вищий, ніж середній по області, цей показник зафіксований у Малинському (38021,9 грн.), Хорошівському (31313,0 грн.), Новоград-Волинському (28857,0 грн.), Житомирському (22032,0 грн.), Радомишльському (25388,5 грн.) районах та у містах Малині (44734,9 грн.), Житомирі (40141,5 грн.), Коростені (36274,2 грн.) і Бердичеві (21799,1 грн.).

 

По Бердичівському та Народицькому районах дані не оприлюднені з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про державну статистику» щодо конфіденційної інформації (далі – інформація конфіденційна).

 

Обсяг реалізації на забій худоби та птиці в живій вазі в сільгосппідприємствах в цілому по області за січень-вересень 2017 року до січня-вересня 2016 року залишився без змін. Зменшення обсягу зафіксовано у сільгосппідприємствах 10 районів, яке варіювало від 2,8% у Чуднівському до 96,2% у Малинському, зростання – у сільгосппідприємствах 12 районів, яке коливалося від 7,4% у Попільнянському до у 2,6 раза у Народицькому.

 

По Радомишлькому району інформація конфіденційна.

 

За станом на 01.10.2017 у порівнянні з 01.10.2016 :

 

зменшення поголів'я великої рогатої худоби в сільгосппідприємствах в цілому по області склало4,1%. Зменшення поголів'я відбулося у 16 районах та варіювало від 0,6% у Новоград-Волинському до 33,8% у Хорошівському, зростання – у 6 районах, а саме: у Радомишльському – на 23,8%, Народницькому – на 13,5%, Баранівському і Лугинському – на 7,0%, Брусилівському – на 6,5% та Ємільчинському – на 2,4%.

 

По Малинському району інформація конфіденційна.

 

зменшення поголів'я корів в сільгосппідприємствах склало в цілому по області 0,2%. Зростанняпоголів'я зафіксовано у 6 районах та коливалося від 5,0% у Брусилівському до 36,8% у Радомишльському, зменшення – у 12 районах, яке варіювало від 0,7% у Новоград-Волинському до 33,8% у Хорошівському. У Баранівському, Ружинському та Черняхівському районах поголів’я залишилося без змін.

 

По Малинському району інформація конфіденційна.

 

зменшення поголів'я свиней в сільгосппідприємствах склало в цілому по області 27,0%. Зменшення поголів'я зафіксовано у 3 районах, а саме: у Любарському – на 92,9%, Чуднівському – на 35,4%, Андрушівському – на 18,3%, зростання – у 7 районах та коливалося від 4,8% у Попільнянському до у 2,7 раза у Брусилівському.

 

По Баранівському, Коростенському, Коростишівському, Малинському, Новоград-Волинському, Овруцькому, Олевському та Пулинському районах інформація конфіденційна.

 

Виробництво молока в сільгосппідприємствах за січень-вересень 2017 року до січня-вересня 2016 року по області збільшилося на 6,7%. Зростання виробництва зафіксовано у 15 районах, яке варіювало від 0,6% у Ружинському до 2,5 раза у Радомишльському, зменшення у 7 районах, яке коливалося від 1,0% у Чуднівському до 37,0% у Хорошівському.

 

Валовий збір зернових і зернобобових культур у сільгосппідприємствах, % до відповідної дати попереднього року за станом на 01.10.2017 до 01.10.2016 в цілому по області зменшився на 13,9%,у тому числі у 10 районах, який варіював від 4,3% у Житомирському до 69,4% у Попільнянському районах. У 13 районах даний показник вищий, ніж на аналогічну дату минулого року та варіює від 3,1% у Бердичівському до у 3,0 раза у Олевському районах.

 

Валовий збір картоплі у сільгосппідприємствах, % до відповідної дати попереднього року за станом на 01.10.2017 до 01.10.2016 по області зріс на 13,0%. Одночасно зафіксовано його зменшення у Любарському (на 63,5%), Андрушівському (на 57,2%) та Радомишльському (на 1,5%) районах.

 

По Бердичівському, Брусилівському, Малинському, Народицькому, Новоград-Волинському, Овруцькому, Хорошівському та Черняхівському районах інформація конфіденційна.

 

Напрям«Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» включає 4 показники, які характеризують ситуацію із залученням у розвиток районів і міст обласного значення інвестиційних ресурсів та стан зовнішньої торгівлі товарами (експорт).

 

У січні-вересні 2017 року обсяг капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу населення наростаючим підсумком з початку року в цілому по області склав 3267,9 грн., у тому числі найбільший – зафіксовано у Попільнянському (16304,6 грн.), Коростенському (8696,0 грн.), Радомишльському (5882,8 грн.), Житомирському (4700,9 грн.) районах та місті Житомирі (4419,5 грн.), найменший – у Лугинському (314,2 грн.), Олевському (654,3 грн.), Пулинському (730,7 грн.), Овруцькому (911,5 грн.) та Коростишівському (1084,8 грн.) районах.

 

За станом на 01.10.2017 зростання обсягу прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) до обсягу на початок 2017 року в цілому по області склало 8,0%, у тому числі у 15 районах та всіх містах, яке варіювало від 0,1% у Попільнянському районі до 30,8% у Коростенському. Зменшення обсягу зафіксовано у Коростишівському (на 35,7%), Олевському (на 17,4%) та Хорошівському (12,2%) районах. Не залучалися прямі іноземні інвестиції у Ружинському районі.

 

По Брусилівському, Лугинському, Любарському та Чуднівському районах інформація конфіденційна.

 

Обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одиницю населення наростаючим підсумком з початку інвестування за станом на 01.10.2017 в цілому по області склав 187,7 дол. США, у тому числі найбільший – у Новоград-Волинському (1237,5 дол. США), Радомишльському (321,1 дол. США), Романівському (268,6 дол. США) районах та у містах Житомирі (322,8 дол. США) і Малині (293,5 дол. США), найменший – у Чуднівському (16,1 дол. США), Андрушівському (18,1 дол. США), Коростишівському (23,4 дол. США), Народицькому (25,7 дол. США) районах та місті Коростені (8,3 дол. США).

 

По Брусилівському, Лугинському та Любарському районах інформація конфіденційна.

 

В цілому по області за січень-вересень 2017 року обсяг експорту товарів у розрахунку на одиницю населення становив 351,8 доларів США, у тому числі найбільший – у Житомирському (826,6 дол. США), Черняхівському (547,7 дол. США) та Овруцькому (516,1 дол. США) районах і в містах Малині (924,9 дол. США), Новограді-Волинському (462,6 дол. США), найменший – у Пулинському (26,7 дол. США), Лугинському (51,3 дол. США), Радомишльському (87,0 дол. США), Брусилівському (89,8 дол. США.) та Баранівському (106,6 дол. США) районах.

 

Напрям«Фінансова самодостатність» включає 3 показники, які характеризують динаміку росту доходів місцевих бюджетів та стан погашення податкового боргу.

 

У січні-вересні 2017 року зростання доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) в цілому по області у порівнянні з січнем-вереснем 2016 року склало 40,6%, яке зафіксоване в усіх районах та містах і варіювало від 15,2% у місті Новоград-Волинському до 53,8% у Черняхівському районі.

 

Доходи місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення в цілому по області у січні-вересні 2017 року склали 2,906 тис. грн. У 22 районах та 4 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Пулинському (1,102 тис. грн.), Баранівському (1,212 тис. грн.), Ємільчинському (1,320 тис. грн.), Лугинському (1,349 тис. грн.) і Олевському (1,367 тис. грн.) районах, вищий – у Коростенському (3,011 тис. грн.), Житомирському (2,534 тис. грн.) районах та містах Житомирі (3,455 тис. грн.), Коростені (2,716 тис. грн.) і Новограді-Волинському (2,667 тис. грн.).

 

Зростання податкового боргу за грошовими зобов’язаннями платників податків без урахування податкового боргу платників податків, які перебувають у процедурах банкрутства або щодо яких судом прийнято рішення (постанову) про зупинення провадження у справі (далі – податковий борг) у січні-вересні 2017 року проти січня-вересня 2016 року загалом по області склало 16,2%, у тому числі у 20 районах та усіх містах і варіювало від 2,7% у місті Житомирі до у 1,7 раза у Андрушівському районі. Зменшення податкового боргу зафіксовано у 3 районах, а саме у Черняхівському (на 22,0%), Попільнянському (на 21,1%) та Олевському (на 0,5%) районах.

 

Напрям«Ефективність ринку праці» включає 7 показників, які характеризують ситуацію щодо безробіття та зайнятості населення, динаміку росту середньомісячної заробітної плати штатних працівників та стан погашення заборгованості з її виплати, зростання (зменшення) населення та ефективність діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення.

 

У січні-вересні 2017 року зменшення населення до початку року в цілому по області склало 0,52%, яке зафіксоване у 22 районах та 4 містах, у тому числі найбільше – у Чуднівському (1,50%), Ємільчинському (1,16%), Черняхівському (1,11%), Радомишльському (1,09%) та Ружинському (1,08%) районах. Приріст населення до початку року спостерігався у Народицькому (0,65%), Любарському (0,04%), Бердичівському (0,01%) районах та місті Новограді-Волинському (0,17%).

 

В цілому по області за станом на 01.10.2017 заборгованість із виплати заробітної плати до 01.01.2017 зменшилася на 23,3%. Зменшення заборгованості зафіксоване у містах Житомирі (на 1,8%) і Коростені (на 2,3%).

 

У всіх районах та 3 містах заборгованість відсутня.

 

У січні-вересні 2017 року середньомісячна заробітна плата штатного працівника в ціломупо області склала 6029 грн. У 17 районах та 2 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Романівському (4665 грн.), Ружинському (4712 грн.), Любарському (4771 грн.), Ємільчинському (4994 грн.) та Коростишівському (5038 грн.) районах, вищий, ніж середній по області, – у решті районів та міст, у тому числі найбільший у Малинському (7101 грн.), Коростенському (7023 грн.) і Радомишльському (6719 грн.) районах та у містах Малині (6520 грн.) і Коростені (6482 грн.).

 

У січні-вересні 2017 року зростання заробітної плати штатних працівників до січня-вересня 2016 рокув ціломупо області склало 45,9%, яке зафіксовано в усіх районах і міста та коливалося від 28,4% у місті Малині до 69,3% у Пулинському районі.

 

Темп зменшення зареєстрованих безробітних у січні-вересні 2017 року до січня-вересня 2016 року загалом по області склав 85,9%, який зафіксований у 20 районах та всіх містах і варіював від 98,9% у Овруцькому районі до 69,9% у місті Новоград-Волинському. Одночасно темп зростання зареєстрованих безробітних зафіксовано у Олевському (115,7%),  Малинському (103,5%) та Любарському (101,2%) районах.

 

У січні-вересні 2017 року співвідношення чисельності безробітних громадян до кількості вакансій загалом по області становило 4 особи. Вищий, ніж середній по області, цей показник зафіксований у 21 районі, у тому числі найбільший – у Брусилівському (53 особи), Любарському (42 особи), Ємільчинському (33 особи), Ружинському (29 осіб) та Лугинському (27 осіб) районах, нижчий у Житомирському районі, місті Житомирі і місті Новоград-Волинському (по 1 особі), Новоград-Волинському районі, містах Бердичеві і Коростені (по 2 особи), Малині (2 особи).

 

Показник «Ефективність діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення (кількість виявлених працівників без належного оформлення трудових відносин за результатами обстежень у співвідношенні до кількості суб’єктів господарювання – платників ЄСВ та з урахуванням кількості осіб, працю яких легалізовано)» загалом по області за станом на 01.10.2017 склав 5,6 особи. У 22 районах цей показник вищий, ніж середній по області, у тому числі найбільший – у Народицькому (21,6 особи), Новоград-Волинському (14,6 особи), Черняхівському (13,6 особи), Коростишівському (13,2 особи) та Олевському (13,0 особи) районах. Нижчий, ніж середній по області цей показник зафіксований у містах Житомирі (1,4 особи), Коростені (3,3 особи), Малині (3,8 особи), Новоград-Волинському (4,0 особи), Бердичеві (4,3 особи) та Бердичівському районі (5,0 особи).

 

Напрям«Розвиток інфраструктури» включає 2 показники, які характеризують темпи зростання (зменшення) обсягів прийнятого в експлуатацію житла.

 

Обсяг прийнятого в експлуатацію житла у січні-вересні 2017 року порівняно з січнем-вереснем 2016 року зріс загалом по області на 0,7%. У 12 районах та 2 містах обсяг зріс, у тому числі найбільше – у Коростенському (у 4,0 раза), Малинському (у 2,5 раза), Баранівському (у 2,1 раза), Черняхівському (у 2,0 раза) районах та місті Коростені (у 2,2 раза). У 7 районах та 3 містах зафіксовано зменшення обсягу, яке варіювало від 6,3% у місті Новоград-Волинському до 68,4% у Пулинському районі.

 

Обсяг прийнятого в експлуатацію житла у розрахунку на 10 тис. осіб населення за січень-вересень 2017 року в цілому по області становив 829,6 кв. м. У 18 районах та 4 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший у Любарському (29,9 кв. м), Романівському (143,0 кв. м), Новоград-Волинському (145,0 кв. м.), Ємільчинському (168,3 кв. м) та Коростенському (171,3 кв. м) районах, більший, ніж середній по області, а саме: у Житомирському (5520,6 кв. м), Коростишівському (1175,4 кв. м. ) районах та місті Житомирі (1143,8 кв. м.).

 

II. Результати моніторингу та оцінка по групах

 

І група

 

За результатами оцінки результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення за січень-вересень 2017 року з 1 по 5 місця посіли місто Малин (1), Коростенський район (2), місто Житомир (3), Житомирський район (4) та місто Коростень (5).

 

Перше місце міста Малина забезпечено тим, що за 6 показниками місто зайняло з 1 по 5 місце, за 2 показником – з 6 по 9. Місто увійшло до п'ятірки лідерів за напрямами «Економічна ефективність» (1 місце) та «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (2).

 

Друге місце Коростенського району забезпечено тим, що за 9 показниками район зайняв з 1 по 5 місце, за 4 показниками – з 6 по 9. Район увійшов до п'ятірки лідерів за напрямами «Фінансова самодостатність» (1 місце), «Ефективність ринку праці» (1), «Розвиток інфраструктури» (2) та «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (5).

 

Третє міста Житомира забезпечено тим, що за 8 показниками місто зайняло з 1 по 5 місце, за 4 показниками – з 6 по 9. Місто увійшло до п'ятірки лідерів за напрямами «Економічна ефективність» (2 місце) та «Фінансова самодостатність » (2).

 

Четверте місце Житомирського району забезпечено тим, що за 8 показниками район зайняв з 1 по 5 місце, за 5 показниками – з 6 по 9. Район увійшов до п'ятірки лідерів за напрямами «Розвиток інфраструктури» (1 місце), «Ефективність ринку праці» (2) та «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (4).

 

П’яте місце міста Коростенязабезпечено тим, що за 6 показниками місто зайняло з 1 по 5 місце, за 3 показниками – з 6 по 9. Місто увійшло до п'ятірки лідерів за напрямом «Економічна ефективність» (3 місце), «Розвиток інфраструктури» (3) та «Фінансова самодостатність» (5).

 

ІІ група

 

Для районів і міст, що посіли з 6 по 23 місця, а саме: Черняхівський, Попільнянський, Малинський райони, місто Новоград-Волинський, Новоград-Волинський, Баранівський райони, місто Бердичів, Радомишльський, Бердичівський, Романівський, Коростишівський, Овруцький, Олевський, Брусилівський, Хорошівський, Ємільчинський, Народицький та Любарський, райони.

 

Проте за окремими напрямами вищезазначені райони та міста посіли з 1 по 5 місце:

 

за напрямом «Економічна ефективність» місто Бердичів посіло 4 місце, радомишльський район – 5;

 

за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» Новоград-Волинський район посів 1 місце, Попільнянський – 3;

 

за напрямом «Фінансова самодостатність» Черняхівський район посів 3 місце, Попільнянський – 4;

 

за напрямом «Ефективність ринку праці» Народицький район посів 3 місце, Новоград-Волинський – 4 місце, Баранівський – 5;

 

за напрямом «Розвиток інфраструктури» Малинський район посів 4 місце, Черняхівський – 5.

 

ІІІ група

 

П'ять останніх місць зайняли Андрушівський (24), Пулинський (25), Лугинський (26), Чуднівський (27) та Ружинський (28) райони.

 

24 місце Андрушівського району визначене 7 показниками, по яких район зайняв з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація у районі склалася за напрямами «Фінансова самодостатність» (26 місце), «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (21) та «Економічна ефективність» (20).

 

26 місце району за напрямом «Фінансова самодостатність»обумовлене найбільшим темпом зростання податкового боргу (171,1%, 28 місце).

 

За напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» район посів 21 місце у зв’язку з низьким обсягом експорту товарів у розрахунку на одну особу населення (106,6 дол. США, 24 місце), незначним серед районів і міст обсягом прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одиницю населення (18,1 дол. США, 22 місце) та незначним темпом зростання обсягу прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) (100,2%, 22 місце).

 

20 місце за напрямом «Економічна ефективність» район посів, у зв'язку з зафіксованим темпом зменшення валового збору і зернобобових культур у сільгосппідприємствах (78,1%, 19 місце).

 

25 місце Пулинського району обумовлене тим, що за9 показниками район посів з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація в районі склалася за напрямами «Економічна ефективність» (26 місце), «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (24), «Розвиток інфраструктури» (24) та «Фінансова самодостатність» (21).

 

26 місце за напрямом «Економічна ефективність» району обумовлене відсутністю обсягу реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу (28 місце), зафіксованим темпом зменшення поголів’я великої рогатої худоби у сільгосппідприємствах (81,0%, 21 місце) та темпом зменшення виробництва молока у сільгосппідприємствах (92,1%, 20 місце).

 

За напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» 24 місце район посів у зв’язку з найменшим обсягом експорту товарів у розрахунку на одну особу населення (26,7 дол. США, 28 місце) та одним з найменших обсягів капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу (730,7 грн., 26 місце).

 

24 місце району за напрямом «Розвиток інфраструктури»обумовлене зафіксованим темпом зменшення обсягу прийнятого в експлуатацію житла (31,6%, 24 місце).

 

За напрямом «Фінансова самодостатність»район посів 21 місце, яке обумовлене найменшим у порівнянні з іншими районами та містами обсягом доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення (1,102 тис. грн., 28 місце).

 

26 місце Лугинського району визначене 11 показниками, по яких район зайняв з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація у районі склалася за напрямами, «Розвиток інфраструктури» (26-28 місце) та «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (26).

 

За напрямом «Розвиток інфраструктури»район посів 26-28 місце, яке обумовлене відсутністю обсягу прийнятого в експлуатацію житла.

 

26 місце район посів за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» у зв’язку з найменшим обсягом капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу (314,2 грн., 28 місце), низьким обсягом експорту товарів у розрахунку на одну особу населення (51,3 дол. США, 27 місце) та низькими позиціями серед районів і міст по показниках: обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одиницю населення (дані конфіденційні, 26 місце) та темп зменшення обсягу прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) (дані конфіденційні, 24 місце).

 

27 місце Чуднівського району визначене 7 показниками, по яких район зайняв з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація у районі склалася за напрямами «Економічна ефективність» (27 місце), «Розвиток інфраструктури» (25) та «Фінансова самодостатність» (24).

 

27 місце району за напрямом «Економічна ефективність» обумовлене незначним обсягом реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу населення (7012,8 грн., 20 місце).

 

За напрямом «Розвиток інфраструктури»район посів 25 місце, яке обумовлене неможливість визначення темпу прийнятого в експлуатацію житла (у січні-вересні 2017 року житло приймалося в експлуатацію тоді як у січні-вересні 2016 року не приймалося).

 

24 місце району за напрямом «Фінансова самодостатність»обумовлене темпом зростання податкового боргу (153,7%, 26 місце) та меншим у порівнянні з іншими районами та містами темпом зростання доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) (133,2%, 20 місце).

 

Останнє 28 місце Ружинського району обумовлене тим, що за10 показниками район посів з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація в районі склалася за напрямами «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (28 місце), «Розвиток інфраструктури» (26-28), «Ефективність ринку праці» (26) та «Економічна ефективність» (23).

 

28 місце району за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» обумовлене відсутністю прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) (28 місце).

 

За напрямом «Розвиток інфраструктури»район посів 26-28 місце, що обумовлене відсутністю обсягу прийнятого в експлуатацію житла.

 

26 місце району за напрямом «Ефективність ринку праці» обумовлене одними з найменших у порівнянні з іншими районами і містами розміром середньомісячної заробітної плати штатного працівника (4712 грн., 27 місце), співвідношенням чисельності безробітних громадян до кількості вакансій (29 осіб, 21-25 місце), зменшенням населення (1,08%, 24 місце) та незначним темпом зростанням заробітної плати штатних працівників (136,9%, 24 місце).

 

IIІ. Висновки і пропозиції

 

Висновки

 

У січні-вересні 2017 року основними проблемами розвитку районів і міст обласного значення були такими:

 

у сфері економічного розвитку :

 

обсяг реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу у 15 районах та 1 місті менший, ніж середній по області;

зменшення обсягів реалізації на забій худоби та птиці в живій вазі в сільгосппідприємствах у 10 районах;

зменшення поголів’я великої рогатої худоби в сільгосппідприємствах у 16 районах;

зменшення поголів’я корів в сільгосппідприємствах у 12 районах;

зменшення поголів’я свиней в сільгосппідприємствах у 3 районах;

зменшення виробництва молока в сільгосппідприємствах у 7 районах;

зменшення валового збору зернових і зернобобових культур у сільгосппідприємствах у 10 районах;

зменшення валового збору картоплі у сільгосппідприємствах у 3 районах;

 

у сфері інвестиційної та зовнішньоекономічної співпраці:

 

обсяг капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу наростаючим підсумком з початку року у 16 районах та 4 містах менший, ніж середній по області;

темп зменшення обсягу прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) у 3 районах;

обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одну особу наростаючим підсумком з початку року у 16 районах та 2 містах менший, ніж середній по області;

обсяг експорту товарів у розрахунку на одну особу населення у 17 районах та 1 місті менший, ніж середній по області;

 

у фінансовій сфері:

 

темпи зростання доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у 15 районах та 4 містах менші, ніж середній по області;

обсяги доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення у 22 районах та 4 містах менші, ніж середні по області;

зростання у 20 районах та 5 містах обласного значення податкового боргу за грошовими зобов’язаннями платників податків без урахування податкового боргу платників податків, які перебувають у процедурах банкрутства або щодо яких судом прийнято рішення (постанову) про зупинення провадження у справі;

 

у сфері населення та ринку праці:

 

зменшення населення мало місце у 21 районі та 4 містах;

у 17 районах та 2 містах середньомісячна заробітна плата штатного працівника менша, ніж середня по області;

зростання у 3 районах темпу зареєстрованих безробітних;

співвідношення чисельності безробітних громадян до кількості вакансійвище, ніж середнє по області у 21 районі;

ефективність діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення нижча, ніж середня по області у 1 районі та 6 містах;

 

у житлово-комунальній сфері:

 

зменшення темпу обсягу прийнятого в експлуатацію житла, до відповідного періоду попереднього року у 7 районах та 3 містах;

у 18 районах та 4 містах обсяг прийнятого в експлуатацію житла у розрахунку на 10 тис. осіб населення менший, ніж середній по області.

 

Пропозиції

 

З метою покращення ситуації у відповідних сферах доручити головам райдержадміністрацій та рекомендувати міським головам міст обласного значення забезпечити розгляд результатів оцінки за січень-вересень 2017 року та вжити заходів щодо вирішення проблемних питань, що гальмують розвиток районів та міст.

Електронні закупівлі

Децентралізація

Детінізація доходів громадян та зайнятості населення

Телефонний довідник

Рада регіонального розвитку

 

До уваги переселенців

 

Соціальний діалог

 

Звіт про використання бюджетних коштів

Стратегія розвитку Житомирської області на період до 2020 року

Звіти про виконання завдань Державної стратегії регіонального розвитку

Регуляторна діяльність

Дошка оголошень

Книги пам'яті

Звіт про виконання Державного бюджету

Моніторинг та оцінка результатів діяльності районних державних адміністрацій та міськвиконкомів рад міст обласного значення

Центральна виборча комісія

Державний реєстр виборців