Легалізація виплати заробітної плати та зайнятості населення

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину право заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати, не нижчої від визначеної законом. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.

 

Проте деяка роботодавці ігнорують зазначені конституційні норми і змушують робітників працювати без оформлення трудових відносин, видають працівникам зарплату готівкою «у конвертах». У цьому випадку йдеться про «тіньові» заробітки, з яких не утримуються податки та не здійснюються відрахування до Пенсійного фонду.

 

Працівник, який погоджується на таке працевлаштування, виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне і доти, поки вважає за потрібне. Працівник не має доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу.

 

Згода отримувати зарплату «у конвертах» позбавляє соціального захисту. Адже пенсію у майбутньому нараховується тільки з офіційної заробітної плати.

 

З 1 січня 2015 року  внесено зміни до деяких законодавчих актів України, якими значно посилено відповідальність за порушення законодавства про працю, у тому числі і нелегальної зайнятості.

 

Законом України № 77-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» внесено зміни до Кодексу законів про працю України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, законів України «Про оплату праці», «Про охорону праці» тощо.

 

Так, статтею 265 КЗпП України передбачено відповідальність юридичних та фізичних  осіб - підприємців, які використовують найману працю у вигляді штрафу.  Накладатиме їх Державна інспекція з питань праці без рішення суду у розмірі від 1 до 30 мінімальних заробітних плат: 

  • у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 1 травня ц.р. – 43500 грн.); 
  • порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 1 травня ц.р. – 4350 грн.);
  • недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 1 травня ц.р. – 14500 грн.) ;
  • порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - четвертим частини другої цієї статті - у розмірі мінімальної заробітної плати (з 1 травня ц.р. – 14500 грн.). 

 

З метою захисту прав застрахованих осіб з 1 січня 2015 року введено обов’язкову сплату роботодавцями єдиного внеску від мінімальної заробітної плати, у разі якщо працівник за основним місцем роботи отримує суму меншу за мінімальну зарплату (з 01.01.2015 – 1218 грн, з 01.12.2015 – 1378 грн., з 01.05.2016 -1450 грн.).

 

Зазначені штрафи можуть бути накладені без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.

 

Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на Державну виконавчу службу.

 

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

 

У новій редакції викладено статтю 24 Кодексу законів про працю України. Якщо раніше для укладення трудового договору було достатньо лише видання наказу чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу або ж фактичне допущення працівника до роботи, то тепер законодавством для виникнення трудових відносин передбачено укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (Державної фіскальної служби) про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

 

З Кодексу законів про працю України виключено положення, відповідно до якого трудовий договір вважався укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично допущено до роботи, а також виключено статтю 241 , відповідно до якої трудовий договір між працівником і фізичною особою підлягав реєстрації в державній службі зайнятості.

 

Поряд з цим значно посилюється адміністративна та кримінальна відповідальність за зазначені порушення трудового законодавства.

 

Відповідно до статті 41 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Статтею 172 Кримінального  кодексу України передбачено, що незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні: 34 тис.грн. – 51 тис.грн.)  або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

 

Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 тис.грн. – 85 тис.грн.) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців».

 

Однією із найбільш суттєвих новацій, прийнятих 28 грудня змін у трудове законодавство, є додаткові можливості громадян захисту своїх трудових прав безпосередньо у суді. Статтю 232 КЗпП України «Трудові спори, що підлягають безпосередньому розглядові у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах» доповнено пунктом 6, який передбачає, що суди розглядають трудові спори за заявами працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи.

 

Відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації, суд одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.

 

Для виявлення  та попередження порушень трудового законодавства в області та кожній територіальній одиниці працюють робочі групи з питань легалізації виплати заробітної  плати та зайнятості населення, до складу яких входять представники правоохоронних  та контролюючих органів.

 

Шановні роботодавці!

 

Легалізуйте зайнятість населення та відмовтесь від виплати зарплати «в конвертах». Це дозволить: зняти соціальну напругу, громадянам отримати реальну соціальну підтримку. Пропонуємо негайно зареєструвати належним чином трудові відносини зі своїми найманими працівниками. У випадку ігнорування цієї вимоги контролюючі органи  будуть застосовувати всі заходи впливу за порушення законодавства з праці у межах їх компетенції.

 

Шановні працівники!

 

Для реалізації своїх трудових прав та забезпечення належного рівня свого майбутнього Ви повинні вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин через укладання трудового договору, а також регламентацію трудових відносин відповідно до чинного трудового законодавства. У разі відмови роботодавця, кожен громадянин має право звернутися до компетентних державних органів за захистом своїх конституційних прав (управління Держпраці в області,  Національної поліції України в області), а також до суду.

 

Спеціалісти департаменту праці та соціального захисту населення облдержадміністрації завжди готові надати відповідні консультації щодо застосування трудового законодавства у межах своєї компетенції за адресою: м. Житомир, майдан Корольова 3/14, або за тел.0412 47-47-19; 0412 47-47-26.

Електронні закупівлі

Децентралізація

Детінізація доходів громадян та зайнятості населення

Телефонний довідник

Рада регіонального розвитку

До уваги переселенців

Звіт про використання бюджетних коштів

Стратегія розвитку Житомирської області на період до 2020 року

Звіти про виконання завдань Державної стратегії регіонального розвитку

Регуляторна діяльність

Дошка оголошень

Книги пам'яті

Звіт про виконання Державного бюджету

Моніторинг та оцінка результатів діяльності районних державних адміністрацій та міськвиконкомів рад міст обласного значення

Чорнобильські дзвони, 30 років потому

Центральна виборча комісія

Державний реєстр виборців