Про соціальні наслідки виплати заробітної плати «у конвертах»

Однією з найболючіших проблем нашого сьогодення є виплата заробітної плати "у конвертах". Адже, значна частина найманих працівників свідомо погоджуються на пропозицію роботодавців отримувати свою заробітну плату, як "офіційну" (майже завжди мінімальну) та неофіційну.


А іноді трапляється і так, що працівники навіть і не знають про те, що їхня зарплата значно відрізняється від тої, яка записана у відомості та зазначена у поданій звітності до персоніфікованого обліку в органах Пенсійного фонду.


В результаті, погодившись на отримання зарплати в "конвертах", багато людей не замуслюються, що насамперед вони свідомо обкрадають самі себе.


На перший погляд, здається, що ж тут поганого, вигідно, як для роботодавця так і для робітника. Адже, перший - не сплачує податки та внески, а другий – отримує достатню суму заробітку.


Однак, насправді ця вигода примарна. Працівник, який отримує зарплатню неофіційно, повністю беззахисний перед роботодавцем.


Маючи дуже сумнівний виграш сьогодні, можна надбати однозначний програш у майбутньому. Звернувшись, при необхідності, про захист своїх прав, до будь якої інстанції, у такого працівника не буде жодних доказів для підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати.


Отримуючи свою заробітну плату у "конверті", такий працівник вчиняє також серйозне правопорушення – фактично він особисто та його працедавець ухиляються від оподаткування.


Окрім того, мають місце негативні наслідки цього явища і для самого працівника, який позбавляє себе гідної пенсії та інших соціальних виплат у майбутньому. Адже, відповідно до чинного законодавства, лише за умови сплати працедавцем внесків, йому буде зараховано відповідний страховий стаж.


Зарахування страхового стажу буде здійснюватись пропорційно сплаченим страховим внескам. Існують ситуації, коли людям за рік роботи зараховується менше одного місяця страхового стажу, а низька заробітна плата дає низький коефіцієнт заробітку, який враховується при обчисленні пенсії.

 

Отже, не оформлені належним чином трудові відносини між працівником і роботодавцем призведуть до того, що такий працівник залишиться без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою.
Наприклад: Гр. П., 01.01.1990 р.н., у 2014 році працевлаштувався на роботу без офіційного оформлення трудових відносин. Протягом 2 років роботи заробітна плата виплачувалась «у конверті».


Гр. П. у 2016 році встановили 3 групу інвалідності загального захворювання.


Відповідно ст. 32 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» особи, визнані інвалідами 3 групи мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, зокрема, у віці від 24 років до досягнення особою 26 років включно – 2 роки страхового стажу.


Відповідно ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.


Отже, право на пенсію гр. П. не має оскільки роботодавець не сплачував внески до Пенсійного фонду України.


Тому, не завжди не офіційно отримані доходи є благом.


Найдієвішим методом у боротьбі із зарплатою «у конвертах», насамперед може бути прагнення самих найманих працівників змусити роботодавців чесно платити заробітну плату, із дотриманням вимог чинного законодавства, а про факти виплати її «у конвертах» негайно повідомляти органи праці держпраці, фіскальної служби та інші органи виконавчої влади.

Електронні закупівлі

Децентралізація

Детінізація доходів громадян та зайнятості населення

Телефонний довідник

Рада регіонального розвитку

До уваги переселенців

Звіт про використання бюджетних коштів

Стратегія розвитку Житомирської області на період до 2020 року

Звіти про виконання завдань Державної стратегії регіонального розвитку

Регуляторна діяльність

Дошка оголошень

Книги пам'яті

Звіт про виконання Державного бюджету

Моніторинг та оцінка результатів діяльності районних державних адміністрацій та міськвиконкомів рад міст обласного значення

Центральна виборча комісія

Державний реєстр виборців