Виступ Президента України на шостому засіданні Ради регіонального розвитку. ВІДЕО

24.10.2017 13:03 Президент, Рада регіонального розвитку, економіка, децентралізація, громади, проекти, дороги, Петро Порошенко Версія для друку
160  

Шановні пані та панове!

 

Дорогі українці!

 

1Непросто було сюди дістатися навіть президентському кортежу, бо неподалік йде ремонт мосту через Русанівську протоку на Броварському проспекті. І таких вузьких місць, які зараз розширяються, інвестуються, будуються і в Києві, і в Україні дуже багато. Відновлення доріг цього року  стало загальнонаціональним проектом, хоча розпочалося ще в 2015 році з відомого експерименту, який задіяв ресурс місцевої влади, мобілізував ресурс центральної влади, Уряду і Прем’єр-міністра. Спільними зусиллями ми зробили кардинальне зрушення в цьому напрямку. Хочу наголосити, що він триватиме наступного року, і наступного за наступним. Дороги в Україні будуть будуватися, і відновлення дорожньої мережі буде символом України. Аж поки ми не приведемо в порядок мережу автомобільних магістралей, яка була абсолютно занедбана протягом останніх 20 років.

 

Дорога – символ руху вперед, а хороша дорога означає ще і рух в правильному напрямі.

 

Сім місяців пройшло з дати попереднього засідання Ради регіонального розвитку. За цей час я двадцять один раз виїжджав до вас – в області, міста, райони, а тепер радий бачити в Києві вас. І взагалі вчора порахували, що за час президентства відбулося 133 робочі візити в регіони. Словом, нам з вами є що підсумувати, є про що поговорити і як вибудувати наші з вами спільні плани на майбутнє.

 

Хочу наголосити, що поїздки останніх місяців, як правило, були пов’язані із приємними клопотами. Будуються не лише дороги, які вводяться в експлуатацію. Не лише відновлюються мости. Відкриваються, будуються, ремонтуються чи переобладнуються лікарні, школи, дитячі садки, інші об’єкти соціальної інфраструктури, які не будувалися багато років. І до багатьох об’єктів дуже підходить слово «вперше». Окремо хочу наголосити, що стають доступними сучасні центри для надання адміністративних послуг. Запускаються заводи, фабрики, виробництва. І навіть подекуди нові театри гостинно відчиняють двері для шанувальників прекрасного. Також вперше. І тим більше, що побудовані без участі бюджету як центрального, так  місцевого.

 

Звичайно , що в країні є «зрадофіли». Як каже українське прислів’я – «яким і тризуб над Кремлем постав, то вони скажуть, що криво стоїть». Вони і тут знаходять приводи для печалі. І дороги криві, і мости короткі, і театри в історичний пейзаж не вписуються, і ремонти пересуватися заважають, і заводи не те випускають, борщі не так варять. Критикують за те, що, мовляв, Президент, Прем’єр, влада перерізає стрічки не на дуже глобальних, а інколи навіть і на локальних об’єктах. Звичайно, крутіше було би побудувати космодром для міжгалактичних польотів, а не завод із виробництва упаковки.  Але ж ми робимо перші, але надзвичайно важливі, кроки після жорсткої економічної кризи, спричиненої війною. На жаль, війна ще дуже далека від завершення. Хоча ми маємо світло в кінці тунелю. Хочу наголосити, що якщо в 2015 році , коли я виступив з ініціативою про введення «блакитних шоломів», миротворців на Донбас для забезпечення стійкого та надійного миру, як першого етапу повернення українського суверенітету на Донбас, ніхто в це не вірив. І до речі, ніхто в світі нас тоді не підтримав. Сьогодні, коли я нещодавно повернувся з сесії Генеральної Асамблеї ООН, ми маємо тверду підтримку наших партнерів. І до речі, сьогодні, 24 жовтня, День ООН, який Україна зустрічає вагомими здобутками як член Ради Безпеки ООН. І ми в повному обсязі скористаємось цим для забезпечення миру, бо мир сьогодні – це те, чого чекають українці.

 

Отож, щиро радий ознакам та проявам того, що країна врятувалася, вижила, відійшла від краю прірви. Тому я хочу наголосити, що й надалі з превеликим задоволенням буду бувати у вас на відкритті важливих об’єктів, щоб спільно з Урядом допомагати вирішувати проблеми, і це є надзвичайно важливо. Так, відкривати і будувати об’єкти, великі й малі.  Будь-які, котрі свідчать, що країна стає на шлях сталого розвитку.

 

Наше інформаційне поле, на жаль, дещо зорієнтоване на негатив. Іноді, аби про позитивну подію повідомили в ефірі, стрічку має розрізати високопосадовець, інакше про подію просто промовчать. І навіть я не завжди можу допомогти.

 

Хочу навести приклад, що нещодавно в одній із західних областей відкривав доволі велике підприємство. На тисячі і тисячі робочих місць. Для двох центральних каналів це було нецікаво. Мені передали, що вони не згадали про це в сюжеті, бо, з точки зору редакторів, це була би реклама. А інвестор, який створює тисячі робочих місць, має за цю рекламу заплатити, бо без цього не покажуть.

 

Ну що ж… Мені в радість працювати і промоутером, і «рекламним агентом» позитивних змін. Ще приємніше генерувати самі зміни і забезпечувати належні політичні умови для впровадження реформ.

 

Із реформ, безумовно, і ми тут можемо всі підтвердити, що однією з найголовніших і найрезультативніших є децентралізація. За три роки її впровадження власні доходи місцевих бюджетів зросли приблизно в два з половиною рази. Але є ще більш узагальнюючий показник. В середині минулого десятиліття, коли я працював головою відповідного парламентського комітету, частка місцевих кошторисів з трансфертами у зведеному бюджеті складала менше 30%. В 2015 році, коли ми започаткували програму децентралізації, вона була вже 45%. Цього року її частка є 49,3%. Ми наблизилися до показника 50 на 50. Це означає, що незабаром місцеві бюджети будуть перевищувати бюджет державний. Це є найяскравіша характеристика, чим є децентралізація насправді. Передані права, гроші, повноваження. Але я хотів би, щоб не забували про відповідальність.

 

Дуже важливо простежити за тим, аби вигоду від децентралізації отримали громадяни по всій країні. Її мають відчути не лише в містах-мільйонниках, столиці, але й в обласних центрах та інших великих містах, бо зараз на депозитах лежить майже 15 мільярдів гривень. Але дуже важливо, щоб цю вигоду отримали і у віддалених містечках та селах. Відповідь на це питання знаходиться у площині подолання нерівномірності нарощення доходної частини місцевих бюджетів, а головне – у продовженні створення об’єднаних територіальних громад. 3118 сіл та селищ вже згуртувалися у 665 більших та фінансово спроможних громад.

 

Пам’ятаєте нашу зустріч в 2015 році, коли ми з вами спільно умовляли йти в об’єднані громади. Всі нас питали, а чи буде цей процес добровільний, чи не будуть ні на кого тиснути, чи погодяться люди, чи буде надана їм можливість залишатися на старих рейках? Звичайно, що буде добровільно. Але люди самі винесуть, якщо громада, місцева влада буде фінансово неспроможна. І досвід першопрохідців, як на мене, є найкращою агітацією, аби за ними без жодних вагань прямували інші.

 

Об’єднані громади автоматично отримують у своє розпорядження 60% від податку на доходи громадян. Це моментально призвело до двократного, а подекуди й істотно більшого стрибка їхніх власних надходжень. І зараз батога непотрібно, коли такі пряники пропонують.

 

Очевидно, що істотно зростає суспільна вага голів громад і відповідних рад, а це потребує і дуже особливо відповідального ставлення селян до виборів органів місцевого самоврядування громад. Це у Верховній Раді без говорунів ніяк, бо ж сама назва «парламент» походить від дієслова «говорити». А в сільських радах потрібні добрі ґазди, здатні раціонально розпорядитися тими новими можливостями, які зараз дає їм децентралізація.

 

Я думаю нам є за що подякувати Парламенту, особливо зараз, восени, коли була проголосована реформа освіти, завершено голосування судової реформи і кодексів, була проголосована пенсійна реформа. І зараз ми маємо можливості підвищити пенсії, скористатися надходженнями до Пенсійного фонду, які пов’язані з підвищенням мінімальної заробітної платні, що створила можливості, щоб ми приділили увагу пенсіонерам. І зараз це є одним із наших спільних з Урядом перших пріоритетів. Була проголосована на минулому тижні медична реформа. Проголосований ще один дуже важливий законопроект про сільську медицину, який точно називається - “Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості”. За все це хочу подякувати Парламенту, коаліції і тим, хто допомагає і впроваджує наші рішучі кроки в проведенні реформ. Перші 4 млрд на фінансування проекту так само ми вже виділили. Спасибі Генеральній прокуратурі, яка повертає народу кошти, що були вкрадені Януковичем. І передбачені відповідні фінансування в бюджеті наступного року.

 

Хочу, щоб ви приділили цьому особливу увагу, бо людям, які проживають у сільській місцевості, так само мають бути забезпечені стандарти, яких вони були позбавлені все своє життя. Прошу голів ОДА у співпраці з Мінрегіонбудом швидко визначити схему розміщення та плани розташування сільських амбулаторій з урахуванням навантаження на лікаря та доступності  для пацієнтів. Міністерство охорони здоров’я вже розробляє стандартні вимоги до обладнання та набору медикаментів. Впевнений, що Уряд в найкоротші терміни прийме державні програми, яка врахують всі нюанси розвитку сільської медицини на підставі нового закону.

 

Ще одним аспектом реформи є розвиток інформаційно-комунікаційних технологій у сільській місцевості – десь оптичних мереж, десь мобільний зв’язок 4-го покоління, десь інших технологій. Нагадаю, зараз проникнення широкосмугового Інтернету у село складає 4%. У 21 столітті. Я вважаю, що це – шалена дискримінація людей, які там мешкають, а це майже третина населення України.

 

Отже, щоб розширити коло медичних послуг для селян і доповнити їх можливостями телемедицини. Проведена і проголосована медична реформа дає можливість доступу до висококваліфікованого лікаря і щоб знайти ці «платинові хвилини» і «золоті години» для того, щоб врятувати життя і здоров’я тих пацієнтів, які живуть на селі.

 

Хочу наголосити, що цей швидкісний Інтернет згодиться не лише для амбулаторії, а й для школи, для бібліотеки, для задоволення інформаційних потреб селян. Детально про різні аспекти сільського розвитку, від ФАПів до протидії рейдерським захопленням господарств, доповідатиме Геннадій Зубко.

 

Децентралізація, шановні пані та панове, це питання про те, як розподіляти вже наявний ресурс. Але, щоб не закінчилося, що ділити, ми маємо дбати і про примноження. Тому в першій частині нашого засідання будемо говорити про інвестиції, про спільну стратегію влади та бізнесу, центральних виконавчих органів та місцевого самоврядування.

 

Настав, нарешті, той момент, коли ми доволі впевнено можемо говорити про світло в кінці темного тунелю – який тепер вже залишився позаду, з якого ми вийшли на відкритий простір з широким горизонтом розвитку. 

 

Хай там як, але статистика – головний свідок того, що найгірше в українській економіці вже в минулому. Зазнавши надзвичайно потужного удару – через війну, агресивне закриття донедавна найбільшого нашого ринку Російською федерацією і навіть блокаду експорту в треті країни, блокади транзиту через територію Російської федерації – ми не просто вистояли, не просто уникли дефолту, але й заклали основу для сталого розвитку. 

 

Жорсткі антикризові кроки, макрофінансова стабілізація, рішуче зниження податкового навантаження на бізнес, дерегуляція, антикорупційні заходи, відкриття нових зовнішніх ринків, в тому числі і завдяки Угоді про асоціацію з Євросоюзом, ратифікацію якої ми завершили спільним зусиллями, – все це проторувало шлях до відновлення економіки.   

 

Трохи більше місяця тому, у мене відбулася надзвичайно відверта і результативна розмова, за участю Прем’єр-міністра, представників Уряду, парламентських комітетів,  з членами провідних бізнес-асоціацій, які представляють українські, європейські та американські компанії. Однією з головних тем були стосунки бізнесу та силових структур. Я хочу окремо наголосити, що  сьогодні це і мій, і Прем’єр-міністра, і Уряду, і, я сподіваюсь, і Парламенту, перший пріоритет. Ми стратегічно домовилися створити принципово нову Службу фінансових розслідувань, яка єдина тільки й матиме право розслідувати злочини та правопорушення в економічній сфері. І немає там більше що робити ні поліції, ні СБУ, на прокуратурі, ні податковій – нікому. Не заважайте працювати економіці. Впевнений в тому, що це кардинальним чином відобразиться і на інвестиційному рейтингу нашої держави. Разом із створенням системи незалежних судів, де як бізнес, так і громадяни будуть мати можливість знайти правду, захистити себе через механізми і інструменти незалежного суду. Це, безумовно, буде відображатись на притоці інвестицій.

 

Ми очікуємо, дуже обережно, сьогодні або завтра оприлюднення цьогорічного рейтингу Doing business. Прошу бути особливо уважними. Впевнений в тому, що наш крок вперед буде продовжений.

 

А стосовно служби фінансових розслідувань Голова комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Петрівна Южаніна сьогодні вперше представить концепцію, проект відповідного закону. І ми будемо намагатися не гаючи часу якнайшвидше провести це через Парламент. І дуже сподіваємось і на парламентську, і на бізнесову. І на громадську підтримку.

 

Зараз, як ніколи, маємо об'єднати зусилля для продовження реформ. Проголосувати своєчасно бюджет, проголосувати  реформу приватизації для того, щоб її зробити прозорою, спрощеною і ефективною.

 

Держава повинна захищати бізнес, дати йому вільно працювати, забезпечити захист інвестицій і захист інвесторів. Бізнес зі свого боку має нарощувати прибутки, чесно сплачувати податки та створювати нові робочі місця. А ви, дорогі наші партнери,  дбати про легалізацію зайнятості, бо місцеві бюджети мають прямий інтерес у збільшенні надходжень від податку на прибуток найманих працівників. Крім того, що ми розширили для вас базу оподаткування, яка і створила вам можливості різко збільшити надходження місцевих бюджетів. Вже на сьогоднішній день, я думаю, що Ніна Петрівна Южаніна про це скаже, різко зріс вихід з тіні, наприклад нафтового бізнесу. Коли від кожної колонки (на заправних станціях – ред.) місцева влада почала отримувати частку акцизу, вже вона буде дбати про те, щоб там було все на обліку.

 

Я хочу наголосити, що кількість новостворених робочих місць має і буде одним із основних критеріїв вашої роботи, шановні і голови адміністрацій, і міські голови. Хто ваші перші помічники в цьому? Інвестори. І ви маєте носити їх на руках, причому  не лише  закордонних, як зараз модно: іноземець приїхав – і квіти, і коровай. А місцевий інвестор – почекає за дверима. Ні. Український інвестор має бути не менше, а може навіть і більше шанований.

 

Я, в свою чергу докладатиму усіх зусиль, аби забезпечувати політичні умови для реформ та інвестицій, і узгоджену позицію в трикутнику Президент – Уряд з Прем’єр-міністром – Парламент. Залишилося менше року до початку планового виборчого циклу з обрання Президента та Верховної Ради. Як я вже вам казав дев’ять місяців тому – ніяких дострокових виборів не буде. Що ми й забезпечили. Цей період до вимушеної паузи в реформах і до ризику зростання популізму, кожному з нас треба використати максимально ефективно.

 

Ще раз хочу подякувати Верховній Раді, яка проголосувала освітню, пенсійну реформи, реформу охорони здоров’я. І буду про це постійно повторювати, тому що це є надзвичайно важлива складова руху вперед.

 

Ще раз буду дякувати за те, що вона ухвалила зміни до процесуального кодексів, необхідні для судової реформи. І ще одна важлива річ - вона зробила перший крок до скасування недоторканності народних депутатів. Як я вже зазначав, у листопаді, менш ніж за два тижні, очікую ухвалення закону про сільську медицину, а  до кінця 2017 року – закону про Антикорупційний суд. На Нацраді реформ орієнтовно у п’ятницю розглянемо масштабний проект з дерегуляції, який стане ще одним кроком до покращення інвестиційного клімату і наших позицій у важливому для інвесторів рейтингу Doing business. Отже, темп набрали непоганий. І прохання до кожного з вас – не збавляти обертів.

 

Деякі реформи вже приносять зараз результати. Зниження єдиного соціального внеску в 2016 році та збільшення мінімальної зарплати до 3200 гривень з початку поточного року і подальше її підвищення, яке буде закладено у проект бюджету на 2018 рік дасть можливість поєднати далекосяжну пенсійну реформу з підвищенням та осучасненням  пенсій для пенсіонерів. Люди вже отримують свої гроші.

 

Я, до речі, вже маю перші результати. Щойно ми повернулись з Авдіївки, з лінії фронту. Наскільки там світлі люди. Вони кажуть, що пенсійна реформа, в тому числі була відображена на підвищені пенсій шахтарів. І по цей бік лінії зіткнення – шахтарі відчувають підвищення пенсій, а з того боку – шахти закриті, затоплені, шахтарі сидять без роботи і без грошей.

 

Ось це те, що я називаю політико-дипломатичний шлях. Я наголошую, що період затягування пасків завершується.

 

На відміну від пенсійної, яка демонструє позитивний ефект з перших днів, інші реформи, як-то освітня, яка в тому числі спрямована на те, щоб захистити українську мову і захистити українську освіту. Зберегти ті позитивні напрацювання, які є і дати можливість працювати новітнім технологіям Реформа охорони здоров’я чи судова, -  вони дадуться взнаки і принесуть відчутні й корисні для суспільства результати за кілька років. Так, нам всім вже зараз не терпиться. У нас, як в тій приказці: теля ще з корови не вийшло, а ми вже з довбешкою стоїмо. Але впевнений, результат буде, і результат – позитивний.

 

Шановні пані та панове!

 

Ще раз наголошую, що зараз я  стараюся якомога частіше бувати на фронті. Не для того, щоби безпосередньо керувати, підміняючи молодших командирів. У Верховного Головнокомандувача свої функції, і кожен має працювати на тих ділянках, які відведені йому законом, статутами, командуванням. Але дуже потрібен безпосередній зворотний зв’язок з особовим складом. Жоден рапорт, жодна доповідь не дає таких можливостей, як пряме спілкування з воїнами. На передку, на блок-постах.

 

Вони міцно й надійно тримають оборону на лінії зіткнення. Завдяки саме їм Путін переконався, що зовні Україну – не взяти. Тому й стали невід’ємною частиною гібридної війни постійні спроби Кремля підірвати країну із середини.  

 

Знаходяться політикани, які не просто закликають до дестабілізації та хаосу, а намагаються їх організувати. Звести нанівець всі ті позитивні зрушення, які народ буквально вистраждав за три з половиною роки випробувань.

 

Але я наголошую – нічогісінько в них не вийде. Як не намагаються розхитати ситуацію, вона – не хитається. По 30-40 людей – вони називають загальноукраїнською акцією протесту, навіть якщо ми з повагою до них ставимось. Народ не дає її розхитати. Країна переходить від виживання до розвитку. І ніхто і ніщо не зупинить наш впевнений рух вперед.

 

Отже, шановні друзі, у мене для вас дуже приємна новина – все буде добре.  

 

Слава Україні!

Електронні закупівлі

Децентралізація

Детінізація доходів громадян та зайнятості населення

Телефонний довідник

Рада регіонального розвитку

До уваги переселенців

Звіт про використання бюджетних коштів

Стратегія розвитку Житомирської області на період до 2020 року

Звіти про виконання завдань Державної стратегії регіонального розвитку

Регуляторна діяльність

Дошка оголошень

Книги пам'яті

Звіт про виконання Державного бюджету

Моніторинг та оцінка результатів діяльності районних державних адміністрацій та міськвиконкомів рад міст обласного значення

Центральна виборча комісія

Державний реєстр виборців