Впровадження енергоефективності – це не лише наше прагнення, а й пряме зобов’язання, — Зубко

28.04.2018 10:08 Україна, Геннадій Зубко, енергоефективність, план дій Версія для друку
161

1У нас є не тільки бажання впроваджувати енергоефективність в Україні, а в першу чергу – зобов’язання. І для цього на сьогоднішній день вже затверджена вся необхідна база – Національний план дій з відновлювальної енергетики до 2020 року, Національний план дій з енергоефективності до 2020 року, Енергетична стратегія до 2035 року, Стратегія низьковуглецевого розвитку України до 2050 року. Їх впровадження – це наші зобов’язання, як європейської держави.

 

Про це на форумі «Енергоефективне партнерство’18» заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

 

«Україна до 2020 року має скоротити до 9% споживання первинної енергії. Щодо використання відновлювальних джерел енергії (ВДЕ), на сьогоднішній день країна використовує лише 2,6% і за 2 роки уряд планує збільшити цю цифру до 11%. В той же час, Європа поставила собі завдання до 2030 року збільшити до 27% ВДЕ у кінцевому енергоспоживанні, і це є світовим трендом. Тому, зменшення енергоспоживання і розвиток відновлювальних джерел енергії – це наші зобов’язання, які імплементують Україну в європейський простір і наближують до енергонезалежності», — зазначив Геннадій Зубко.

 

За його словами, кожен відсоток зменшення споживання по енергоносіям – це додаткові технології, робочі місця, зменшення валютного навантаження на бюджет країни і впровадження якісного сервісу.

 

«Для нас є важливим впровадження ефективних інструментів, які вплинуть на відсотки зменшення енергоспоживання. І одним з таких інструментів є Фонд енергоефективності. Економічний ефект від його роботи дозволить  — скоротити до 10 млрд м куб споживання та імпорт газу, до 60 млрд грн – збільшити річну ємність нового ринку енергоефективності, до 10 млрд грн – нових податкових надходжень щороку і створити 75 тисяч нових робочих місць — для інженерних та будівельних кадрів, енергосервісної галузі та енергоменеджменту», — наголосив Зубко.

 

Головною умовою ефективної роботи Фонду енергоефективності попри фінансування, на думку Віце-прем’єр-міністра, є кваліфіковані кадри – енергоаудитори, проектні організації, енергосервісні компанії і, головне – попит від муніципалітетів, які прагнуть зробити свої соціальні заклади енергоефективними і допомогти населенню впровадити енергоефективні заходи в житловому секторі.

 

Нагадаємо, Фонд енергоефективності – це сучасний та комплексний інструмент для впровадження енергопродуктивнсті у житловому секторі, модель якого показала дієвість в країнах східної Європи. Минулого тижня відбулись дві ключові події: підписання Фінансової угоди між Україною та ЄС (програма EE4U) щодо надання €50 млн безповоротного фінансування проектів Фонду та підписання у Вашингтоні угоди між Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC, входить до системи світового банку), Європейським Союзом та урядом Німеччини про створення спеціального Мультидонорського фонду для співфінансування нашого Фонду енергоефективності. Ці підписані домовленості забезпечують надійну фінансову та політичну підтримку на майбутні п’ять років. Співфінансування здійснюватиметься з Мультидонорського фонду, який разом з українським фондом надаватиме гранти на заходи з енергоефективності. Це свідчення потужної підтримки європейським співтовариством реформи енергоефективності, яка є для України пріоритетною.

 

 

                     

Електронні закупівлі

Децентралізація

Детінізація доходів громадян та зайнятості населення

Телефонний довідник

Рада регіонального розвитку

 

До уваги переселенців

 

Соціальний діалог

 

Звіт про використання бюджетних коштів

Стратегія розвитку Житомирської області на період до 2020 року

Звіти про виконання завдань Державної стратегії регіонального розвитку

Регуляторна діяльність

Дошка оголошень

Книги пам'яті

Звіт про виконання Державного бюджету

Моніторинг та оцінка результатів діяльності районних державних адміністрацій та міськвиконкомів рад міст обласного значення

Центральна виборча комісія

Державний реєстр виборців