Житомирські культурні феномени: Павло Гудімов про розвиток Житомирщини як культурного центру

13.02.2018 17:01 Житомирська область, культура, стратегія, розвиток, музеї, театр, зміни Версія для друку
309

1Найбільший сільський музей в України, музей космонавтики, краєзнавчий музей та обласний театр – Житомирщина має об’єкти, які дають можливість області стати культурним центром.

 

Про житомирські культурні феномени та шляхи розвитку культури розповів культурний менеджер Павло Гудімов.

 

«Мені соромно признатися, але я вперше побував у житомирських музеях лише минулого року. Об'їздивши сотні музеїв світу, я не знав, що на відстані трохи більше ста кілометрів від дому можна знайти такий спектр різних і неочікуваних колекцій і збірок. Вперше в Україні я відкрив найбільший сільський мистецький музей у Кмитові, житомирські музеї космонавтики та краєзнавчий, який давно, судячи з колекції, переріс цю назву і готовий дати нові потужні музейні проекти. Але останньою краплею був візит до обласного театру на виставу «Вій». Місто, де настільки живий театр, заслуговує на велику увагу і повагу. Молодий режисер Петро Авраменко почуває себе вільно і фантазує у всьому. Все точно і доречно. Глядачі в захваті від якісної роботи, а не комерційного театрального симулякру», – розповідає Павло Гудімов.

 

За його словами, після розповідей про візит до Житомира більшість знайомих просили наступного разу їх взяти з собою. Тому до наступної поїздки доєдналися і політики, і історики, і художники, і меценати, і колекціонери, і фермери, і бізнесмени, і діти.

 

«Наша запрошена вибірка постійно зверталась до теми оновлення, сучасного погляду, нових підходів у музеях. Бо ці очевидні питання особливо зрозумілі, коли люди хоч трохи заглибилися у музейну тему у закордонних поїздках і хочуть елементарні ознаки часу екстраполювати на ситуацію в музейній культурі вдома», – зазначає Павло Гудімов.

 

Ініціатором першої поїздки була Людмила Зубко, яка заснувала ГО «Житомир, зроби голосніше».

 

«Сама назва дуже точна і мені так само захотілось збільшити культурну гучність житомирської культури в Україні. Ми зібрались поговорити і вирішили, що кожен з нашої невеликої професійної групи може докластись для співпраці з інституціями міста задля нового погляду на ситуацію і можливість більш стрімкої взаємодії для оновлення культурної інфраструктури. Під час одного з перших візитів ми мали невелике спілкування з головою обласної державної адміністрації Ігорем Гундичем з цих питань, і він динамічно запропонував деталізувати проблеми і скласти пропозиції. Потім був потік зустрічей і обговорень з музеями, громадою, активістами, чиновниками, експертами. До нас приєднались архітектори Андрій Хір і Оксана Сенкевич, культурний менеджер Катерина Семенюк, з самого початку активно взялась комунікувати процес Тетяна Парфентієва, яка очолює обласне управління культури, і Людмила Зубко як один з драйверів програми», – розповідає Павло.

 

Результатом першого етапу досліджень і спілкування стала презентація напрямку розвитку Житомира як культурного центру.

 

«Зустріч за участю музейників, голови ОДА Ігоря Гундича, мера міста Сергія Сухомлина і голови облради Володимира Ширми мала бути короткою, але майже дві години всі воліли висловитись про те, як нарешті перейти до зрозумілого і актуального процесу розвитку культури як нової індустрії. Як зробити місто і область привабливими і змістовними. Як працювати сьогодні з цінностями. Мало хто не висловив свого зацікавлення в процесі змін і оновлення культурних інституцій. Прозвучали додаткові пропозиції від Ігоря Гундича і Володимира Ширми не обходити стороною питання нового погляду на сільські культурні центри, які на сьогодні часто занепадають. І розробити такий програмний прототип важливо на даному етапі проекту. Музеї області так само потребують змін. Коростень звучав як потенційний кандидат для наступних кроків», – зазначає Павло Гудімов.

 

За його словами, у результаті сформована група допрацьовує пропозиції з музеями і виходить з конкретними проектами, які пропонується втілювати без затримок. Для цілісного погляду на ситуацію сформовано баланс з місцевих спеціалістів і запрошених, розроблено попередній план пріоритетів і цілей, які відразу працюватимуть у багатьох напрямках – від соціальної сфери до туристичних потоків.

 

«Ми маємо шанс на першому етапі створити на базі краєзнавчого музею повноцінну картинну галерею, а на базі Магістрату – музей природи і історії. Збільшити експозиційні площі музеїв, створивши нову фондову будівлю, і незабаром прокласти місток до реалізації нового корпусу музею природи. Що дало би можливість говорити про музейний квартал в центрі міста. Паралельно необхідно організувати системні семінари для музейників і культурних менеджерів, допомогти громадам реалізувати проект центру сучасної культури. Зберегти унікальні мозаїки в архітектурі пізнього модернізму. І вирушити до амбітного оновленого музею космонавтики, який стане ще більшим центром тяжіння аудиторії з усієї України. Це лише короткі тези, якими хочеться поділитись з зацікавленим середовищем», – резюмував Павло Гудімов.

 

Нагадаємо, на Житомирщині розробляють першу в Україні стратегію розвитку культури.

 

 

 

Електронні закупівлі

Децентралізація

Детінізація доходів громадян та зайнятості населення

Телефонний довідник

Рада регіонального розвитку

 

До уваги переселенців

 

Соціальний діалог

 

Звіт про використання бюджетних коштів

Стратегія розвитку Житомирської області на період до 2020 року

Звіти про виконання завдань Державної стратегії регіонального розвитку

Регуляторна діяльність

Дошка оголошень

Книги пам'яті

Звіт про виконання Державного бюджету

Моніторинг та оцінка результатів діяльності районних державних адміністрацій та міськвиконкомів рад міст обласного значення

Центральна виборча комісія

Державний реєстр виборців